Перша православна святиня княжого міста, яка за півтисячоліття неодноразово воскресала з попелу, щоб після атеїстичного забуття переродитися в новому вигляді для благих справ.
Твердиня християнства в серці волинської землі, що розділила разом з містом багато століть радощів і печалей, символізуючи собою стародавні витоки, біля яких починалася його історія.
Маленька перлина дерев’яного зодчества загублена в глибинці волинської землі, щоб вірою і правдою служити адміністративним центром села, задаючи темп його життя протягом століть.
Бароко в обробці народних умільців як симбіоз двох тенденцій розвитку української архітектури в кінці XIX століття, що породили на світ свій неповторний індивідуальний стиль, який яскравими рисами осяяв зорю нового століття.
Зелений оксамит ковельської скарбниці із головною міською визначною пам’яткою, що міцно утримує світове лідерство монументальності пам’ятників головному натхненнику української свободи.
Молода порость там, де води Турії століттями диктували свою волю – як наочний доказ гармонійної взаємодії людини і природи.
Колись величний осередок католицизму в глибинці волинської землі, який не пощадили люди, а час старанно зберіг до моменту, коли в Україну разом зі свободою повернулася релігійна толерантність і почався довгий період її відновлення.
Дар магнатської родини католицькій громаді як вічне нагадування про широту душі перших власників з аристократії Речі Посполитої.
Химерний швейцар величної перлини, яку не пощадив час, але залишив дві родзинки як вічне нагадування про суєтність буття і непідвладність людині всього сущого на землі.
Залишки колишньої розкоші і могутності тих, хто пішов у вічність, забравши із собою згадки про прекрасну епоху розквіту, коли під звуки нестаріючого вальсу тут шуміли пишні бали і великосвітські раути.
Два століття опори і надії православної громади Голоб крізь військові бурі двадцятого століття і духовні злидні червоних рад, що як якір тримали її в неспокійному світі сучасності.
Величний дар мецената тим, перед ким він ніс моральну відповідальність за благополуччя і процвітання колишнього королівського маєтку на волинській землі, закарбований на віки в камені.
Пам’ятник загиблих в розв’язаної ненаситними амбіціями і вседозволеністю двох тиранів війні з мовчазної згоди цивілізованого світу, який вони омили в крові десятків мільйонів людських доль.
Єдиний монумент в поселенні, який, не дивлячись на напис, став символом всіх загиблих українців у війнах нав’язаних окупантами зі сходу і заходу.
Залишки колишньої розкоші місцевих непрохідних волинських диких лісів з драговинами та заростями чагарників, настільки непрохідних, що вони служили кращим захистом всього живого від будь-якого агресора.
Смарагдова оправа для маленької архітектурної перлини минулого, загубленої серед метушні сучасності.
Королівський маєток в глибинці волинської землі, за який боролися багато поколінь сильних світу цього, що б звертати на руїни і вибудовувати наново в надії на володіння на вічні часи.
Зелене багатство, яке зникло в імлі часу, поступившись місцем полям до горизонту як основному джерелу багатства своїх землевласників.
Скромна заміська італійська вілла в самому серці українського міста, побудована для одного з найбагатших підприэмцыв імперії і людини з величезною душею.
Витончена архітектурна перлина минулого поставлена на службу реальній влади країни кривавих катів.