Пам’ятник стародавньої історії Волині, який п’ятисот років розділяв з нею всі радості і печалі, залишаючись тим якорем сталості, який утримував її в бурхливих водах долі.
Духовний світ під суворою захистом міцних стін, перетворений на мирський, щоб стерти пам’ять про минуле в умах і серцях, але пожовклі сторінки історії пам’ятають усі.
Дві конфесії під одним дахом, але одна віра, одні заповіді, одне сонце над головою заради майбутніх поколінь на мирній українській землі.
Витончене бароко з класичними рисами на службі у православ’я як пам’ятник толерантності і миру між протиборчими течіями християнства заради пам’яті про того, хто віддав за нього своє життя.
Опора духу і волі українського воїнства, яка ось вже століття захищає північні рубежі волинського міста зміцнюючи, надихаючи і підтримуючи в самі гіркі моменти історії.
Сувора величність для тих, хто своїм життям готовий захищати українські свободи від будь-яких зазіхань ззовні, щоб в мирних містах будувалося творче майбутнє прийдешніх поколінь.
Витончена кришталева крапля, послана рукою мудрості небес на українську землю, щоб в роки тотального атеїзму служити наочним нагадуванням про християнський цінності.
Маленький храм, в оточенні муарової пелени легенд і домислів, як підсвідоме бажання втратити спогади про минуле, де не було України, не було свободи, не було вибору.
Величний храм духовного і матеріального уособлення олицького світу багатьох поколінь, що жили і живуть на цій землі.
Сила віри і духу однієї сім’ї, яка змогла вивести невідоме селище в волинської глибинці на п’єдестал великої економіки Литовського королівства.
Грізна твердиня чотири століття на сторожі інтересів однією з найбільш іменитих сімей Литовського князівства, як символ того величезного внеску в історію Східної Європи, який зробили її сини.
Вся історія Олики написана невидимими чорнилами часу на древніх стінах, які за своє життя не раз ставали її єдиним порятунком від нещадної жорсткості ворога.
Маленький діамант, загублений серед спокою на зеленому оксамиті парку вічної тиші, перед яким безвладні мирська суєта і життєві переживання сучасників.
Витонченість як вірний страж часу там, де є тільки пам’ять про минуле і коротка мить останнього сучасності перед брамою в вічне ніщо.
Одна з багатьох схожих одна на одну дерев’яних перлин перетнулих столітній рубіж, яких так багато зберегла українська земля, але по-своєму унікальна і неповторна історіями своїх парафіян вплетених в потік часу.
Загублена в глибоких фарбах зеленого оздоблення рукотворна архітектурна перлина, яка своїми легкими рисами робить зв’язок з небесними силами зримим в душах тих, що віддав своє серце православ’ю.
Католицька пам’ять Ковеля втілена в личині чужих стін, щоб воскресити століття толерантного сусідства двох гілок однієї церкви і принести в місто мир і спокій.
Величний дерев’яний храм, якому можуть позаздрити кам’яні родичі, що допомагає йти по тернистому життєвому шляху тим, хто бачить себе під латинським хрестом.
Витончена святого духа небес на землі в ажурній архітектурній оправі створеній натхненною рукою майстра, щоб зміцнювати в творенні, доброті та толерантності.
Та, що століттями служила опорою православ’я в католицькому світі Речі Посполитої і при атеїстичних радах, щоб зберегти українську духовність всупереч державній політиці тимчасових правителів, крізь розв’язані ними війни, гоніння та забуття.