Історія
Закладена на фундаменті і з використанням архітектурних деталей будівель колишніх часів будова на площі Вірменського ринку Кам’янець-Подільського в 1789 році спочатку проектувалося з урахуванням майбутніх потреб духовної уніатської громади, яка планувала розмістити в цих стінах духовну семінарію і капітул.
Але будівництво, що успішно завершилося через рік, в лічені роки стало яблуком розбрату між духовною та світською владою міста, коли остання перейшла в руки Російської імперії (1793 рік) з її домінуючим становищем православ’я, як державної релігії. Так саме цю будівлю поряд з Російським магістратом було вибрано в 1796 році для розміщення залу Дворянського зібрання, в наслідок чого внутрішнє її планування зазнає кардинальних змін: зносяться внутрішні перегородки та міжповерхові перекриття з тим, щоб на всю висоту замість десяти кімнат облаштувати один просторий зал.
Проте вже через два роки (у 1798-му) переплановану будівлю було передано міською радою в оренду приватному польському театру Антона Зміївського (1769 – 1834) для постановок п’єс російських і польських авторів, якому судилося проіснувати тут лише три роки (термін орендного договору).
А в цей час загострилися суперечки між церковною та міською владою за право володінням будівлею в самому серці старого Кам’янця, які врешті-решт в 1805 році розв’язалися на користь православного духовенства, яке в найкоротші терміни відновило первісне внутрішнє планування і перевело сюди з Шаргорода Подільську духовну семінарію.
На шістдесят років двоповерхова будівля на площі Вірменського ринку стає оплотом майбутніх лікарів душ від релігії, поки їх не змінює на нелегкій посаді соратники по вірі з повітового училища в 1865 році, коли для Духовної семінарії було побудовано нову будівлю в зановоосвоюваній частини Нового плану.
Існування будівлі під знаменом хреста тривало аж до 1891 року, коли йому на зміну приходять хранителі музейних таємниць Кам’янець-Подільського історико-археологічного товариства, яких вигнала з-під рідного вже даху над головою Громадянська війна з її хаосом руйнування.
З остаточним встановленням на Поділлі радянської влади і поступовим налагодженням мирного життя в нових реаліях, в ці стіни на нетривалий термін в чотири роки оселяється міський Будинок піонерів, що розміщувався тут з 1928 по 1932 рік.
Потім буде жах і біль Другої світової війни, який закінчиться для практично не постраждалого колишнього будинку Духовної семінарії в 1950-х новим переплануванням внутрішніх приміщень і усуненням східних прибудов, як архітектурних надмірностей.
Передача будівлі на площі Вірменського ринку Кам’янця у дбайливі руки історичного музею-заповідника для розміщення художнього відділу, що нині носить ім’я Картинної галереї, в 1976 році починається з масштабної реконструкції внутрішніх і зовнішніх інтер’єрів для додання їм автентичного початку XIX століття вигляду, в ході якої здебільшого були відтворені його декорові елементи, а так само відновлені знищені трьома десятиліттями раніше прибудови з східного боку.
Після свого урочистого відкриття в 1985 році, ще не одного разу переживши ремонтно-відновлювальні роботи, колишній будинок Духовної семінарії і нині продовжує зберігати в своїх надрах матеріальні свідчення давньої історії міста на плато в каньйоні Смотрича.
Архітектура
Практично відновлена за винятком деяких деталей (скульптурної композиції центрального західного фасаду) у своєму первісному вигляді стара духовна навчальна будівля на площі Вірменський ринок нині являє собою двоповерховий вапняковий оштукатурений прямокутний в периметрі обсяг у одинадцять вікон по фасаду зі стрічковою рустовкою першого поверху і прибудовами у східній частини.
Внутрішні інтер’єри колишньої Духовної семінарії Кам’янець-Подільського вирішені секційним плануванням (п’ять двухчастних секцій) з центральним виходом в західній частині і двома асиметрично розташованими – у східній. Під першим ярусом розташовується склепінчастий підвал.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Хмельницька обл., м. Кам’янець -Подільський, вул. П’ятницька, 11.
Тел.: ( 03849 ) 2-25-21 , 2-37-84 , 2-75-61 .
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), яка по Кам’янцю проходить пр. Грушевського (південний напрямок) / Хмельницьким шосе (північний напрямок). Далі – повернути на вул. Князів Коріатовичів і через Новопланівський міст проїхати в Старе місто, де вздовж вул. Троїцької, що переходить у Старобульварну доїхати до пл. Вірменський ринок зі старим будинком Духовної семінарії.
Міським громадським транспортом Кам’янець-Подільського від вокзалів доїхати до кінцевої зупинки «Вірменський ринок» в Старому місті, де нині у східній частині розташована будівля Картинній галереї.