Історія
Самою природою створене, як один з найбільш важкодоступних куточків України, плато в петлі Смотрича з вузьким перешийком під рукою людини і зовсім перетворилося на неприступну твердиню, де на варту тонкої сполучної нитки між великою землею встали високі замкові стіни та потужні укріплення Турецького моста.
Однак прикладених зусиль виявилося недостатньо, і починаючи з другої половини XIV століття для підвищення обороноздатності Кам’янця по всьому зовнішньому краю плато починається спорудження додаткових укріплень. Саме впровадження в життя плану будівництва фортифікаційних споруд для зміцнення південній частині міста зобов’язаний своїм народженням комплекс Руської брами. Його будівництво, що розтягнулося на півтора століття (до 40-х років XVI століття) зробило взяття міста, яке відігравало на той час роль одного з ключових форпостів східноєвропейської політики, з півдня і зовсім неможливим за рахунок системи шлюзів і сполучених оборонних веж за товстими кам’яними стінами.
Але саме ці стіни першими і не витримали натиску стихії – вже починаючи з XVI століття починається поступове руйнування прибережної частини комплексу Руської брами в наслідок частих повеней і високих паводків, яке досло свого апогею на початку XVIII століття, коли одна за однією непокірною природною силою змітаються з лиця землі чотири його вежі.
Для усунення недоліків при первісному проектуванні південній системи укріплень Кам’янця-Подільського у 50 – 70-х роках XVIII століття споруджується система відвідних каналів, а також від Прибережної вежі та новозведених уздовж берегової лінії валів піднімаються кам’яні стіни до вершини плато.
Не дивлячись на обсяг вкладених коштів і зусиль, вже на початку XIX сторіччя Руську браму, яка разом з Кам’янцем втратила свою оборонну, а з нею і гідротехнічну, значимість було переобладнано під складські приміщення, з тим щоб через півтора століття і дві світові війни перейти в категорію пам’яток архітектури – починаючи з 1959 року на території південної системи укріплень плато в петлі Смотрича проводяться відновлювально-реставраційні роботи, які зберегли її до наших днів у відносно непоганому стані.
Архітектура
Будучи логічним продовженням південній частині комплексу міських воріт Кам’янця нині Руська брама складається з системи взаємопов’язаних оборонними стінами (а так само куртиною, підземною галереєю і барбаканом) п’яти веж з ледь збереженими слідами шлюзів (раніше їх число доходило до восьми).
Першою (рахуючи від міських воріт) по краю плато на скелі висотою дванадцять метрів височить кам’яна двоярусна з арочними перемичками бійниць Вартова вежа (XV століття). Її обсяг (діаметр 7м) при товщині стін в один, що розділений поуровнево западаючим поясом, був головним південним вартовим старого міста.
З нею протяжною ділянкою стіни пов’язана Привратна башта (перша половина XVI століття), що представляє в плані не повний круг діаметром 6,6м з товщиною стін в 1,1м, чотирма своїми ярусами прикриває наступний за нею обсяг барбакана, у бік якого вона має два виходи. Її відмітними особливостями є вузькі з щоками бійниць, що розширюються назовні з трьохцентровими перемичками і чавунні ядра, вставлені в кладку з напільного боку.
Будучи потужною перемичкою між Привратною вежею і комплексом Надбрамної башти з Напівбаштою і підземною галереєю, барбакан (XV – XVIII століття) Руської брами Кам’янець-Подільського являє собою прямокутник (16,5м х 10,6м) двору за товщею двоярусних стін завтовшки від 2,2 м (на першому) до 0,5 м (на другому).
Прямокутна в плані (8,2 м х 7,3 м) Надвратная вежа (XV – XVIII століття) з арочним наскрізним проїздом на поточний момент має висоту двох рівнів, на верхньому з яких є два приміщення сполучені за рахунок чотирьох входів з іншими оборонними укріпленнями комплексу. Її об’єм з розтесаними в пізніший час віконними прорізами-бійницями і білокам’яною обробкою фасадів і карниза увінчаний двосхилим дахом з кам’яними щипцями на східному і західному фронтонах.
Ппідземна галерея, що примикає до Надбрамної вежі через г-подібну Напівбашту у два яруси, орієнтована з півночі на південь і пролягає вздовж обриву плато, маючи в своєму арсеналі дві бійниці.
Замкнутий на відстані 4,2м між двох оборонних стін критий двох’ярусний периметр Казематної куртини Руської брами Кам’янця служив колись сполучною ланкою між прибережною частиною комплексу та Надбрамною вежею на вершині обриву плато під захистом гарматних стволів.
Найпотужніша пятиярусная Прибрежна вежа (XV – XVIII століття) (назва вказує на безпосередню близькість до річки) південного стража міста в петлі Смотрича являє собою кам’яну споруду, основою якої служить квадрат зі стороною 7,6м, а верхні яруси в периметрі становлять коло. Її відмінними рисами є світлові прорізи у вигляді перевернутої замкової щілини і самотній машикуль з північного заходу третього ярусу на білокам’яних кронштейнах.
Раніше оборонні стіни (XV – XVIII століття) комплексу протяжністю 230м повністю перетинали каньйон (90м), нині ж вони представляють собою г-подібний периметр, що частково зберіг свою колишню міць на висоту 5,5м при товщині фундаменту в 2,76м. Причому більш древньою є прибережна частина конструкції, бійниці якої мають обоюдорозширяючися щоки, в той час як частина стіни перпендикулярна руслу укріплена гарматними бійницями, що розширюються лише в підпольний бік від 0,65м до 2м.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Руська.
Посилання
- Легенди. Златі кучері Аурініі
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці). По Кам’янцю: по пр. Грушевського / Хмельницьке шосе – вул. Князів Коріатовичів – Новопланівський міст, після якого в старому місті повернути ліворуч і прямувати по вул. Руській до комплексу Руської брами.
Громадським транспортом до вокзалів Кам’янець-Подільського. По місту маршрутними таксі доїхати в Старе місто до кінцевої зупинки «Вірменський ринок». Далі пішим ходом 15-20 вулицею Госпітальною, а потім вул. Довгою вийти на вул. Руську (правий поворот), де розташований комплекс південного захисту міста.