Історія

Чотири століття існування на Галицькій землі святої обителі православ’я, куди за світлом віри люди стікалися з усіх куточків Західної України, і нарешті в XX столітті (1925) тут за активної підтримки архімандрита Дамаскіна (1880 – 1944) з’явилася власна богословська школа з трирічним курсом навчання для мешканців Почаївської лаври.

Однак, обмежений контингент слухачів при потужній науково-богословській базі і великій бібліотеці робили розширення меж учнів і поглиблення досліджуваного курсу лише питанням часу – так вже через дев’ять років на її основі по клопотанню архімандрита Волинського і всієї православної Польщі, до якої після Першої світової ставилися ці землі, Діонісія (1876 – 1960) була організована шестирічна Чернечна школа імені Іова Почаївського з розширеним розрахованим на два роки вивченням світських наук.

У 1939 році за підтримки Волинської духовної семінарії відбувся урочистий перший… і останній випуск цього богословського навчального закладу, бо з окупацією Галичини військами країни рад на початку Другої світової війни в рамках атеїстичної політики правлячої комуністичної партії вона була закрита.

Під важкі часи воєнних років, коли Боже слово підтримки і віри було вкрай необхідне для кожного з вірян, на базі колишньої чернечого школи діяли пастирські курси, які готували священиків для православних церков краю.

З відновленням після закінчення бойових дій контролю Радянського союзу над Галичиною була поставлена крапка на благих починаннях – на довгі роки навчальний заклад припинив своє існування, перебуваючи під забороною з 1940-х, хоча Успенська лавра і продовжила своє існування. За злою іронією в будівлі розташувався музей атеїзму.

Воскресіння прийшло в ці стіни разом з набуттям Україною незалежності в 1991 році, а почалося все з курсів кандидатів на священство, які повернулися в ці стіни. У тому ж році на їх базі було утворено Почаївське духовне училище з регентським класом, який, однак, через рік був переведений до Кременця.

Нова ж сторінка в історії навчального закладу була відкрита в 1994 році з присвоєнням йому офіційного статусу семінарії під керівництвом єпископа Почаївського Феодора. З тієї самої пори православні традиції продовжують свій шлях по землі разом з вихованцями цього навчального закладу, які несуть промінь надії всім стражденним.

Архітектура

Комплекс Почаївської семінарії являє собою асиметрично побудовану в стилі еклектики центральну навчальну будівлю, яка являє собою триповерховий прямокутник (35м х 17м) з прибудовою в північній частині на високому рустованому цоколі, і оперізуючий її з трьох сторін замкнений одноповерховий келійний корпус під мансардним дахом.

Зовнішні фасади навчальної цегляної ошареної будівлі, вирішеного за допомогою пілястр доричного ордера у вигляді колонного портика, за рахунок рельєфної кладки створюють вигадливий малюнок декору за допомогою обрамлення різних за контуром віконних прорізів (прямокутних, витягнутих арочних і кругових плоских) і зубчастого оформлення міжярусних карнизів, вторуваному йому малюнку підвіконного простору і фронтону аттика над центральним входом.

Гармонія споруди, досягнута за рахунок з’єднання світської (класичний з давньослов’янськими мотивами стиль оформлення) і сакральної (купол у східній частині вальмового даху) складової з асиметричністю декорових елементів, створює неповторний образ будівлі.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Почаїв, вул. Возз’єднання, 11.

Тел.: (03546) 6-15-61.

Офіційний сайт: http://pdsem.mrezha.net.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Сірет – Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін), Е40 (М06) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) потім поворот на трасу Р26 (Кременець – Почаїв — Радивилів). Далі в місті прямувати по вул. Возз’єднання у напрямку до лаврі, праворуч від центрального в’їзду до якої розташована Почаївська семінарія.

Громадським транспортом до автовокзалу Тернополя / Рівне, а потім на маршрутному таксі на Радивилів до Почаївської автостанції. Богословський навчальний заклад знаходиться в 5 хвилинах ходьби, поруч з Успенською обителлю.