Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Палац у Микулинцях

Історія

Парковий фасад Микулинецького палацу Реїв Парковий фасад палацу в Микулинцях

Хоча палац на березі Серету і носить ім’я ім’я Реїв, але народженням своїм він був зобов’язана зовсім інший магнатській династії, а своїм нинішнім виглядом – підприємницькій жилці великого польського землевласника і мінеральним джерелам галицької землі.

Хто б міг подумати, що такий неприємний факт як втрата під час польсько-турецького протистояння XVII століття грамоти від 1595 року на отримання Магдебурзького права стане для старіючих Микулинців твердинею, що з позбулася свого оборонного значення, поштовхом до світанку нової епохи…

А почалося все з придбання маєтку Людвікою Мнішек (1712 – 1785), яка за допомогою зв’язків свого впливового (на той момент вже покійного) чоловіка засновника роду Потоцьких срібної Пиляви виклопотала у польського короля Августа III (1696 – 1763) новий привілей для міста в 1758 році.

Ризаліт Микулинецького палацу Ризаліт палацу Реїв

Старанням саме цієї невгамовної жінки вже в 1760-х поряд з забутою фортецею на мальовничому березі річки на світ з’явилася барочна перлина палацу в оточенні великого дендропарку за проектом талановитого польського архітектора Августа Фредеріка Мошинського (1738 – 1817).

Позбавлена щастя материнства Людвіка залишила своє улюблене дітище в Микулинцях бічної гілки своєї родини сімейства старости галицького Яна Кароля Мнішека (1716 – 1759), які незабаром продали залишену без уваги магнатську резиденцію.

Новим її власником в 1792 році стає великий польський землевласник барон Пйот фон Конопка, який через дев’ять років передасть архітектурну перлину своєму синові Яну (1778 – 1843), підприємливості якого в згасаюче містечко влився новий струмінь життя – на території замку запрацювало сукняне виробництво, були організовані ярмарки великої рогатої худоби і коней, розквітло яскравим кольором садоварильне господарство, а на початку 1820-х на основі місцевих сірководневих джерел була відкрита єдина подільська бальнеологічна лікарня з лазнями, яка розташувалася на території палацу.

Західна галерея Микулинецького палацового комплексу Західна галерея палацового комплексу

Саме для прогресивного на той момент медичного закладу барон і затіяв масштабну перебудову комплексу Микулинецького палацу в першій половині XIX століття, після якої від колишнього творіння А. Мошинського залишилися лише два бічних флігелі та великий англійський парк.

Лікарні судилося проіснувати як елітарного закладу під чуйним керівництвом спадкоємців Конопки аж до 1914 року, коли конкуренція з боку аналогічних європейських та вітчизняних курортів, а потім розгорнуті на території Західної України бойові дії Першої світової війни не поставили його за грань існування (в 1918 – 1920 магнатська резиденція була пограбована, праве крило спалено).

Ім’я останньої господині розкішних апартаментів на березі Серету палац носить в своєму серці і понині. Юзефі Конопці в заміжжі Рей (- 1935) в післявоєнний період вдалося відновити колишню велич фамільного гнізда (про розкіш якого в народі ходили легенди), як і про сумну долю власниці – рано втративши чоловіка вона залишилася удвох з єдиною донькою, яка несподівано померла від нерозділеного кохання.

Палац Реїв в Микулинцях Микулинецький палац

Після смерті Юзефи упокоєної біля стін Троїцького костелу на фамільній ділянці поряд зі своїми близькими маєток з причини відсутності прямих спадкоємців виявився безхазяйним, що незабаром виправила вдерлася на західноукраїнські землі в 1939 році радянська влада – тут відновила роботу бальнеологічна лікарня.

Вона і зараз діє в стінах палацу не дивлячись всі перипетії ХХ століття (Другу світову війну і отримання Україною незалежності), хоча її статус не раз змінювався протягом цього часу: санаторій, обласна фізіотерапевтична, а пізніше бальнеологічна лікарня.

Архітектура

Курдонер палацу в Микулинцях є внутрішній двір створений двоповерховим прямокутним (40м х 20м) основним корпусом з двома двоповерховими перпендикулярними його поздовжній вісі прямокутними (37м х 17м) симетричними крилами (до східної частини лівого прибудований ще один корпус створюючий н-подібний контур), які з’єднані дугоподібними одноповерховими закритими галереями.

Вікно ризалита палацового комплексу в Микулинцях Вікно ризалита палацового комплексу

Головний фасад оформленого в стилі класицизму комплексу підкреслен подвійним ризалітом з піднесеними на аркаду першого ярусу чотирма дерев’яними статуями атлантів, що утримують на своїх плечах масивний аттик з ажурними кронштейнами над складнопрофільним лобовим карнизом. Загальну його картину на фоні простоти оформлення основного простору (прямокутні вікна в простих наличниках, позбавлена прикрас гладь стін) доповнюють арочні вікна з замковим каменем і балюстрадою в підвіконному просторі, а також пілястри коринфського ордера.

Центральна частина паркового фасаду прикрашена глухим пілястровим портиком коринфського ордера і домінуючим трикутним фронтоном з круглим слуховим вікном в центрі. Оформлення віконних прорізів цій частині дзеркально вторить центральному фасаду.

Особливістю бічних дугоподібних галерей палацу є аркоподібне з боку курдонера і прямокутне в парковій частині оформлення вікон, а так само секційний поділ пілястрами тосканського ордеру міжвіконного простору.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, смт Микулинці, вул. Галицька, 2.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін), а потім по Т2020 (Мишковичі – Микулинці) до селища. Потім повернути в західному напрямку в північній його частині. Минаючи Троїцький костел їхати в напрямку лікарні-санаторію.

Громадським транспортом Тернополя / Теребовлі прямуючим через Микулинці (зупинка – палац Реїв).