Історія
Одне з найдавніших на цій планеті комерційних занять, народжене разом з організацією перших фінансових систем в Стародавньому Вавилоні двадцять вісім століть тому, лихв’ярська (банківська) справа вступала в місто ногою першого торговця, щоб незабаром огорнути своєю пеленою його від краю і до краю.
На бережанській же землі лихварство процвітало ще з часів Римської імперії (про що свідчать знайдені під час археологічних досліджень знахідки), бо саме тут пролягав один з основних торгових шляхів Сходу і Заходу.
Хоча все-таки, офіційно банківська справа почала процвітати на берегах річки Золота Липа з першої половини XVI століття, коли на сторінках документальної історії Бережани починають виступати в якості великого центру на торгівельному шляху між Львовом та Кам’янець-Подільським – роль, яка зросла разом з отриманням містом 19 березня 1530-го Магдебурзького права.
Символ ж влади Гермеса над людськими душами, що і нині прикрашає одну з вулиць всього в кварталі від центральної Ринкової площі, був споруджений в 1910 році як центр фінансової взаємодопомоги городян (каса взаємного кредитування). Його зовнішній співзвучний з мотивами духу середньовічної готики вигляд був покликаний стати органічним доповненням формування нового класичного австро-угорського міського центру при цьому викликаючи довіру у місцевих обивателів.
Ні дві світові війни ХХ століття, ні багаторазові зміни підданства, ні тяготи встановлення нової влади, а ні диктатура країни рад, що встановила монополію на всі сфери життя своїх громадян, не змогли похитнути колоса банківської справи, що твердо стояв на шляху фінансових інтересів – в будівлі змінюючи одна одну квартирували різні банківські установи.
З набуттям же Україною незалежності в 1991 році ця традиція не зникла, і через його приміщення за двадцять з невеликим років пройшла низка представників фінансової системи під різними вивісками: банк «Україна», «Агропромбанк», «ПриватБанк»… з тим щоб зустріти другий десяток третього тисячоліття в якості центрального офісу державного «Ощадбанку» в місті Бережани.
Правда, у зв’язку з престижністю та особливостей будови центру комерції другій його поверх був милостиво виділений для розміщення управління юстиції з його відділом реєстрації актів цивільного стану. Але бог торгівлі все також продовжує бути володарем цих стін, втилюючи віру у фінансове благополуччя майбутнього перлини на березі Золотої Липи.
Архітектура
Пишна двоповерхова будівля банку в Бережанах відтінене скромною класикою магістрату, що розташована в серці старої міської забудови, виконано в стилі надвіслянської неоготики з її химерністю деталей і пишнотою оздоблення.
Прямокутний її контур (32м х 16м) відтіняють ризаліт північного входу, бічні виступаючи за лінію стін стилізовані витягнуті прямокутники крил-веж під двосхилим дахом і балкони на консолях з ажурними балясинами, що їх з’єднують.
У властивій манері зовнішнього декору фасади банківської будівлі оформлені кутовими фіалами увінчаними хрестоцвітами, краббами по скатах трикутних фронтонів крил, оперізувальний аркатурним фризом з маскаронами і грифонами, що сидять на вершинах консолей, і масивними замковими каменями у вигляді барельєфа голови барана над арками вікон першого ярусу.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Бережани. вул. Банківська, 6.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е50 (Р05) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк), яка по місту прямує по вулиці Тернопільській. На її перетині з вул. Банківською розташована архітектурна перлина.
Громадським транспортом на маршрутних таксі або залізничним транспортом зі Львова / Тернополя до Бережан. По місту: вул. Привокзальна – вул.Тернопільська до будівлі банку.