Історія

Велична нова будівля ратуші в самому серці древнього міста (на Ринковій площі) створена за середньовічними канонами адміністративної архітектури апріорі мала стати зосередженням історичних рішень громади Бережан, але доля розпорядилася інакше…

Честь приймати у своїх стінах вищих сановників і вершити історію повіту випала зовсім іншому скромному представнику класицизму міської архітектури, який був побудований на початку XIX століття саме з метою розміщення магістрату. Він скромно причаївся в тіні помпезної будівлі банку всього в кварталі від центру міської забудови.

На той момент тут розміщувалися, крім адміністративних та юридичних установ, ще й найбільший у Бережанах зал, часто використовуваний для концертів та урочистих зібрань. Саме завдяки цій архітектурній особливості в 1898 році стіни магістрату слухали полку промову майбутнього видатного діяча України, а на той момент скромного вчителя місцевої гімназії, Богдана Лепкого (1872 – 1941) виголошеної ним на честь 100-річного ювілею виходу в світ «Енеїди» І. П. Котляревського.

У час відновлення після Першої світової війни польської влади на галицьких землях (20 – 30-ті роки) на першому поверсі колишньої будівлі міської влади (повернулася в стіни ратуші) розмістилися експозиції місцевого музею, колекція якого налічувала більше двох з половиною тисяч експонатів історії.

Друга світова ХХ століття, як і її руйнівна попередниця, пощадила будівлю бережанського магістрату, що, враховуючи архітектурні особливості споруди, забезпечили їй суміщення протягом чверті століття (до середини 1970-х) функцій кінотеатру, районної бібліотеки, палацу піонерів і одного з відділень медучилища.

Пройдуть роки, і в незалежній Україні ця адміністративна будівля в серці старого міста буде, не дивлячись на поважний вік, все також потрібна і актуальна, даючи притулок під своїм дахом міському архіву і фільмотеці, художній школі і науково-дослідницькому відділу Державного історико-архітектурного заповідника м. Бережан, а прекрасно збережений зал нині двічі на тиждень використовують для своїх репетицій хор «Просвіта» та хор церкви святого Миколая.

Архітектура

Побудована в класичному стилі споруда бережанського магістрату являє собою невеликий двоповерховий т-подібний (довжина – 25м, максимальна ширина – 17м) симетричний периметр з візуально збільшеною за рахунок ризаліта та антаблемента середньою частиною в п’ять вікон по фасаду.

Оформлений з притаманною класиці архітектурною вишуканістю його центральний фасад відрізняють французький руст першого поверху, складнопрофільний міжярусний карниз, високі з арочним завершенням віконні прорізи другого поверху, розділені між собою пілястрами тосканського ордеру, і вище згаданий антаблемент з п’ятьма круглими слуховими вікнами в дзеркальному оформленні.

Родзинкою ж будівлі, що нагадує про її адміністративне минуле, служить герб міста в полі фронтону бокового південного фасаду в три вікна гармонійно вписаний в прямокутну неглибоку нішу між двома меншими за обсягом слуховими вікнами по боках.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тенопольская обл., м. Бережани, вул. Банківська, 4а.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е50 (Р05) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк). По місту прямувати вздовж вул. Тернопільській, по якій проходить траса, а потім повернути на вул. Вірменську. На її перетині з вул. Банківською розташована будівля бережанського магістрату

Громадським транспортом на маршрутних таксі / з-д транспортом зі Львова чи Тернополя до Бережан, а потім по вулицях Привокзальній – Тернопільській – Вірменській до колишнього адміністративного центру міста.