Історія

Колись давно, коли Бережани ще не були настільки великими і вся міська забудова формувалася навколо адміністративного серця, престижне місце всього в кварталі від його центральної ринкової площі не випадково було обрано для розміщення настільки необхідної, наскільки і престижної для того часу служби як поштова. Так саме близькісті розташування до центру на початковому етапі була зобов’язана своїм існуванням побудована в 1885 році компактна одноповерхова будівля по колишній вулиці Міцкевича під №3.

У той самий час 29 червня 1903 року на берегах річки Золота Липа громадськими діячами, на чолі яких стали викладачі загальноосвітньої гімназії під керівництвом професора Миколи Бачинського, було організовано філію Російського педагогічного товариства, який послужив прабатьком свого створений в 1912-му українського послідовника. На початковому етапі свого існування нова громадська організація користувалася приміщеннями кредитно-ощадної каси «Надія» на вул. Адамівка.

Відповідальну функцію зі здійснення зв’язку з іншими містами і селами великої імперії і ближнього зарубіжжя скромний представник міської архітектури по вулиці Міцкевича продовжував з честю виконувати аж до вогняного вихору Першої світової 1914 – 1918 років, коли російські окупаційні війська повністю зруйнували колишні налагоджені зв’язки, паралізувавши роботу поштового відомства.

За підсумками ж війни потреба Бережан, які повернулися в польське підданство, в адміністративній будівлі поштового відомства відпала, і вона була придбана приватним підприємцем Левом Ослібом, який незабаром налагодив тут каварняне виробництво.

Однак, з міркувань комерційної вигоди вже в 1918 році споруду було перепродано. Саме тоді за суму в вісімдесят тисяч крон (половина вартості була виплачена готівкою, половина – позикою, який незабаром нівелювався в наслідок знецінення крони) її власником стало Українське педагогічне товариство «Рідна школа».

Спочатку тут розмістилася лише канцелярія суспільства, але проблема з навчанням україномовних дітей поставила перед ним питання про створення власної школи, яке після довгих поневірянь з умовою викладання польської мови вирішилося на користь відкриття чотирьох початкових класів «Рідної школи» (1921).

Успіх діяльності товариства вилився на початку 1930-х в масштабну реконструкцію його хранителя, що отримав характерний український декор оформлення фасадів та другий поверх. Це зробило можливим не тільки збільшення класів до шести із загальною кількістю учнів понад чотириста чоловік, але і принесло додаткове фінансування від здачі в наймання порожніх приміщень.

Українське педагогічне товариство та «Рідна школа», що знаходилася з 1935 року під заступництвом митрополита української греко-католицької церкви Андрія Шептицького (1865 – 1944), на честь чого носила його почесне ім’я, постійно перебували під пильним наглядом польської освіти в безплідних спробах закриття. Але, все-таки, світоч освіти продовжував свою добру справу аж до радянської окупації 1939 року, коли школу було закрито, а суспільство – ліквідовано в угарі боротьби з українізацією захоплених земель.

Порожню будівлю нова влада, що повністю увійшла в свої права в 1945-му, швидко пристосувала для потреб дитячого будинку для сиріт, а через п’ятнадцять років – школи-інтернату.

Зараз тут розташовуються початкові класи бережанської загальноосвітньої школи I – III ступенів №2. Напередодні святкування 110-ої річниці утворення прабатька «Рідної школи» – педагогічного товариства – на будівлі, що опинилася в якості пам’ятки місцевого значення на балансі Державного історико-архітектурного заповідника у м Бережани, рукою одного з останніх випускників української школи була відкрита пам’ятна табличка.

Архітектура

Двоповерхова асиметрична будівля «Рідної школи» – яскравий представник класичної архітектури з етнічними мотивами оформлення центральних фасадів, яке має підвальні і напів-підвальні приміщення.

Його фасади візуально членують на складові частини складнопрофільні карнизи і профільовані пілястри доричного (перший поверх) і коринфського (другий поверх) ордерів з акцентом у вигляді різьблених наличників вікон, ажурних балконних кронштейнів, малюнка підвіконного простору і орнаменту оперізувального фризу.

Окремої уваги заслуговує портал центрального входу, де смуга прямокутного сандрика над дверима приймає химерну форму, а акцентом служить трикутник сандрика з рослинним орнаментом в центрі над вікном другого поверху.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Шевченка, 1.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е50 (Р05) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк) – вулиці Тернопільська. Потім прямувати: вул. А. Міцкевича – Ринкова площа – вул. Шевченко.

Громадським (маршрутні таксі або залізничний) транспортом зі Львова / Тернополя до Бережан. Від станції прямувати по вулицях Привокзальній – Тернопільській – Ринкової площі – вул. Шевченка до будівлі «Рідної школи».