Історія

Звідси починалось друковане слово Харкова, тут вперше побачили світ його фотопортрети, його стараннями історія Слобожанщини назавжди закарбувалася на пожовклих сторінках історії стрункими рядами букв друкарської фарби. І зараз внизу титульної сторінки раритетних видань іноді зустрічається скромний напис фірма «Адольф Дарре», але зараз вона коштує вже багатьох тисяч, а колись несла доступну просвіту для всіх бажаючих.

Коли Адольф Дарре в 1850-ому організовував свою фірму з торгівлі письмовим приладдям, він навряд чи здогадувався, що тим самим назавжди вписує своє ім’я в аннали Харкова і української історії як один з основних місцевих друкарів кінця XIX – початку ХХ століть.

Бізнес, що помалу розростався, вже через чверть століття не тільки мав у своєму розпорядженні власну крамницю, де торгували зошитами, папером, чорнилами, пензлями, пір’ями, книгами, креслярськими приладами, картинами, а й обзавівся власними друкарнею та фабрикою з виготовлення конторських книг, продукція яких користувалася величезним попитом у місцевого населення і далеко за межами міста. Хоча про власний респектабельний офісі практично в центрі мови поки що не йшло.

В ту пору на вулиці Московській під № 19 (це пізніше вулиця стане проспектом, а порядковий номер зсунувся на одиницю) існувала одноповерхова дерев’яна будівля А.В. Торопигіної, що використовувалася в комерційних цілях (станом на 1891 рік частину її орендував під свою Модну галантерею В. Загорський).

Причому до кінця XIX століття серед своїх кам’яних кількаповерхових сусідів будинок Торопигіной виглядав досить скромно, так що господиня навіть замовила проект його перебудови в камені, згідно з яким одноповерховий архітектурний об’єкт повинен був набути витончені класичні риси з гірляндами і вишуканим порталом центрального входу.

З яких причин той проект так і не був втілений в життя, про те історія поки мовчить. Тому на початку ХХ століття скромну будову на престижній Московській придбала для будівництва своєї контори відома в місті шанована друкарська фірма «Адольф Дарре» в первинному вигляді. На той момент часу вона до того ж поповнила асортимент пропонованих широкому широкому колу публіки виробами для творчості та галантерейними письмовими аксесуарами.

У лічені роки над своїми двоповерховими сусідами виріс триповерховий розкішний особняк багато прикрашений пишним ліпним декором, щоб цілком вписатися в дух минаючої епохи та підкреслити респектабельний статус друковано-канцелярської справи, яку він представляв і про що красномовно сповіщав західний піднесений над сусіднім бакалійним магазином торець будівлі написом Фірма «Адольф Дарре».

Після перевороту 1917-ого і насильницького відбирання приватної власності на користь нової радянської держави, прихованого за новомодним у більшовиків словом «експропріація», контора змінила кілька вивісок, поки в 1930 році тут не влаштувався Харківський поліграфічний інститут.

Традиція спадкоємності в стінах друкованого серця Харкова закінчилася з початком бойових дій Другої світової війни на слобожанської землі (1941) – інститут відбув в евакуацію, після якого назад вже не повернувся, відродившись уже в далекому Львові.

Порожня будівля в післявоєнні роки радянська влада пристосувала під потреби місцевого Воєнторгу, який проіснував тут практично до 1980-х. Його на посаді змінив магазин «Птах – яйце».

У роки незалежності України (з 1990-х) будівля вже в статусі пам’ятки архітектури стала одним з харківських центрів комерційної діяльності, надаючи свої площі новому поколінню підприємців – духовних спадкоємців вдалого починання Адольфа Дарре, але в інших галузях торгівлі та вишуканнях.

Архітектура

Асиметрична триповерхова Т-подібна будівля по Московському №17 колись домінувала над своїми сусідами, а нині опинилося візуально затиснутим між двома дітищами різних періодів радянської епохи, причому його екстер’єр від цього тільки виграв – архітектурно обмежені фасади підкреслюють витонченість творіння початку ХХ століття, коли стримувальним фактором польоту фантазії художника служив лише розмір гаманця його замовника.

Симетричний центральний фасад з домінуючим центральним ризалітом, вигідно підкресленим маскаронами, рослинним декором порталами балконів та об’ємним геометричним завершенням лопаток, вертикально членовано канельованими лопатками, а горизонтально – різнопрофільними міжярусними карнизами.

При цьому витончені доповнення у вигляді рослинного орнаменту широкого фризу з квадратними слуховими віконцями, розеток між другим і третім ярусами, розірваного аттика, центральна частина якого декорована ланцюгами та завитками, канельованих секцій і модульонів доповнюють цілісність образу архітектурної перлини.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, 17.

Посилання

• Нотатки мандрівника. Харьковские прогулянки

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь) або М27 (Харків – Бєлгород). З Харківської об’їзної по Московському проспекту до колишньої контори фірми «Адольф Дарре».

Громадським транспортом по залізниці / автобусом до вокзалів Харкова, а потім міським (трамвай / автобус), прямуючим по Московському проспекту до зупинки «Провулок Короленка».