Залізничний вокзал Харкова

Історія

Західний фасад залізничної станції Харків-Пасажирський Західний фасад станції Харків-Пасажирський

Коли вся цивілізована Європа вже пів-століття як позбулася ганебного пережитку пройшло — рабства, а залізні артерії промислово-економічного життя інтенсивно перетинали собою її територію, щоб принести прогрес і процвітання, в Російській імперії нарешті було скасовано кріпосне право (1861). До питання ж південного залізничного сполучення у царського уряду руки дійшли ще через п’ять років – 12 лютого 1866 року запит харківського губернатора Олександра Карловича Сіверса (1827 – 1887) про її закладку було передано на підпис Олександру II (1818 — 1881).

А 21 жовтня того ж року вже був затверджений план прокладки міської частини залізничних колій Харкова з прив’язкою до місцевості в рамках концесії на будівництво ділянки Курськ – Харків – Ростов-на-Дону під керівництвом Самуїла Соломоновича Полякова (1837 – 1888).

Центральний вхід харківського залізничного вокзалу Центральний вхід вокзалу в Харкові

Так що закладка наріжного каменю до фундаменту майбутнього пасажирського залізничного вокзалу по Катерининській 18 вересня 1868-ого за раніше розробленим проектом Андрія Андрійовича Тона (1800 – 1858) сталося дуже вчасно, адже на його будівництво відводилося всього пів-року і ледь встигло до прибуття о 11:30 22 травня наступного року першого столичного потягу.

Після відкриття повідомлення з Кривим Рогом, Слов’янськом, Таганрогом і передачі Харківсько-Миколаївської залізниці до державної власності (1881 рік) харківська Катерининська стала центральною східній міською магістраллю, що забезпечило їй відкриття бельгійської акціонерною компанією конки в 1882-ому.

Розширення напрямків діяльності харківської залізниці і збільшення пасажиропотоку загострило наприкінці XIX століття питання спорудження для міста нового залізничного вокзалу. Так вже 29 квітня 1895 року на нараді за дорученням міністра шляхів сполучення імперії було винесено позитивне рішення з цього питання.

Харківський залізничний вокзал Залізничний вокзал в Харкові

Електричні нововведення у вигляді ліхтарів потужністю в тисячу свічок дісталися головної слобожанської станції в 1896 році, коли і саму будівлю, і платформу, і перегін Усівський – Кузинський ночами залило штучне світло. А через чотири роки все ще в старій будівлі для зручності пасажирів була організована камера схову.

Освячення нового, а по суті перебудованого, за проектом архітекторів Сергія Іліодоровича Загоськіна (1836 – 1904) та Юлія Семенович Цауне (1862 – 1930) залізничного вокзалу Харкова відбулося 10 червня 1901 року. Причому колос, що увібрав в себе колишню будівлю, став одним з найбільших серед подібного роду будівель в імперії, щоб в перший день нового 1902 року нарешті прийняти перший поїзд зі столиці України.

Залізничний прогрес Харкова на початку ХХ століття набирав темп як паровози, що прибували до його платформ: гендерна рівність для носіїв (1906), об’єднання під назвою «Південна казенна залізниця» Севастопольського та Миколаївського напрямків (1907), школа телеграфістів, електричний телеграф і зал очікування з критим наземним переходом (1912).

Центральний зал залізничного вокзалу в Харкові Центральний зал Харківського залізничного

Розв’язана Росією Перша світова війна і її наслідки у вигляді більшовицького перевороту 1917-ого поховали і саму імперію двоголового орла, і її правителів, і мільйони доль, і залізницю ними створену. Практично станом на 1921 рік Південне і Донецьке повідомлення були відсутні.

Молода країна рад, усвідомлюючи всю важливість основної комунікативної системи, поставила одним з головних пріоритетів першорядне відновлення залізниці, як головної артерії життя промисловості. У міжвоєнний період в експлуатацію били наведені сотні нових кілометрів шляху Харківської залізниці та частково оновлено рухомий склад.

Друга світова, що підступила до Харкова восени 1941-ого, звела все досягнення минулих десятиліть нанівець: перед відступом червоні до 22 жовтня евакуювали весь рухомий склад, під час окупації крім нальотів найбільшої шкоди завдали періодичні диверсії. Вокзал ж зустрів День Перемоги в 1945-ому в руїнах, хоча роботи по відновленню почалися відразу після звільнення (тільки за три останніх місяці 1943 року були відновлені ​​2315км шляхів, 519 залізничних мостів).

Комплекс станції Харків-Пасажирська Станції Харків-Пасажирська

Але для нормального функціонування пасажирського залізничного сполучення Харків терміново потребував нової будівлі станції. Зважаючи на масштабність проекту і загальних величезних міських руйнувань до будівництва за проектом команди архітекторів (Г. Волошин, Б. Мезенцев, А. Лимар) приступили лише на початку 1950-го.

Будівля в стилі сталінського ампіру завдяки титанічним зусиллям тресту «Південтрансбуд» вже 2 листопада 1952 року була урочисто відкрита.

А далі будуть реконструкція з розширення південного крила і прибудова шістнадцятиповерхового готельного комплексу «Експрес» (1978 – 1982), косметичний ремонт (2003) і облагороджування внутрішніх інтер’єрів (2016). Так що зараз інформаційно-логістичний центр станції станції Харків-Пасажирський йде в ногу з часом, кожного дня все більше розширюючи межі реєстру своїх послуг для комфортної подорожі мільйонів своїх клієнтів.

Архітектура

Південна вежа харківського пасажирського вокзалу Південна вежа харківськоговокзалу

Нинішня двоповерхова прямокутна в плані (270м х 25м) будівля харківського залізничного вокзалу в стилі сталінського ампіру площею 32,6 тисяч квадратних метрів розташована перпендикулярно основний західній міській магістралі (вул. Полтавський шлях). Висота її розташованого в центральній частині залу становить 26м, а веж – сягає 42м.

Головнимі архітектурними елементами будівлі служить десятиколонний портик коринфського ордера (йому вторять пілястри порталу) головного входу, величезний хрестовий купол центрального залу і дві квадратні вежі східного фасаду підкреслені одноярусними колонними портиками доричного ордера. Загальне декоровое оформлення будівлі багате і різноманітне: модільони, французький руст, профільовані карнизи, пілястри, віконні лиштви, сандрики, дві скульптурні групи, декор, кутові фіали веж, витончені балясини парапетів, ліпний декор і лопатки.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харьков, Привокзальний майдан, 1.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної по вулиці Полтавський шлях (східна частина) до вул. Євгенія Котляра, яка через два квартали виходить до Привокзальної площі.

Громадським транспортом до залізничного вокзалу Харкова. В місті – метро до станції «Південний вокзал».

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Залізничний вокзал Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті