Історія

Його передісторія як і багатьох інших харківських архітектурних шедеврів губиться в мороці століть десь між земляних валів та водяного рову першої фортеці, густих лісів що їх оперізували, і виходить на світ лише в середині XIX століття, коли в офіційних вже міських (до цього територія на південь від Миколаївської площі перебувала поза харківської межи) хроніках земля між Сумською і Донець-Захаржевського була поділена на наскрізні ділянки.

Перші відомості збережені історією пов’язує Сумську 6 з сім’єю купця 1-ї гільдії, колишнього харківського міського голови Віссаріона (Сергія) Кіндратовича Костюрина (1818 – 1870), яка володіла ним і двома сусідніми ділянками протягом п’яти років, починаючи з 1869-ого. Мабуть саме тоді тут з’являється перша і єдина будівля, зазначена в реєстрах того періоду.

З яких причин ділянка була спадкоємцями Костюрина поділена і продана через кілька років після його смерті невідомо, але в кінці 1870-х її розділили між собою дружина лікаря Марія Віссаріонівна Кононенкова та колезький радник Станіслав Михайлович Неклюдов. Причому саме останньому з них належить право вважатися першим забудовником по Донець-Захаржевського №5 за проектом харківського міського архітектора Григорія Яковича Стрижевського (1844 -) – в 1879 році будівництво двоповерхового кам’яного особняка з одноповерховим флігелем на високому цоколі.

Однак вже через п’ять років у Каноненковой з’являється нова співвласниця дворового місця по Сумській 6 – нею стає Євдокія Никанорівна Лисікова, дружина купця Якова Миколайовича Лисікова. Нова господиня спочатку затіває в 1884-ому надбудову на один поверх існуючого флігеля по проекту Адольфа Карловича Шпігеля. А через три роки на її замовлення як повноправної одноосібної власниці всієї ділянки архітектор Борис Семенович Покровський (1836 – 1903) розробляє реконструкцію і надбудову головної будівлі до трьох поверхів в стилі неокласики.

На час обстеження в харківській Олександрівської лікарні в 1889-му оновленний особняк Лисікових став притулком для Ольги Петрівни Косач (Олена Пчілка) (1849 – 1930) та її дочки Лариси Петрівни Косач-Квітки (Леся Українка) (1871 – 1913), які зупинялася у молодшого брата першої і дядька другий, майбутнього професора медицини Олександра Петровича Драгоманова (1861 – 1919), який організував для племінниці консультації у місцевого іменитого хірурга В. Грубе.

Гостинний дім по Сумській 6 в наступні роки побачить в своїх стінах світову музичну знаменитість – Сергія Васильовича Рахманінова (1873 — 1943) та драматичного актора Віктора Маріус Петіпа (878 – 1933), поки Лисікови не продали його в 1909-ому відставному поручику, харківському домовласникові, директору і керуючому місцевим відділенням цінтенгофського товариства мануфактур Ісааку Ісидоровича Фрейману (1854 – 1912).

На наступний рік після смерті Фреймана його спадкоємці вирішили вдосконалити фасад колишнього особняка Лисікових для кращої відповідності духу часу і нової ролі прибуткового будинку – Борису Миколайовичу Корнеенко (1871 – 1916) (за іншими відомостями Олександру Марковичу Гинзбургу (1876 – 1949)) був замовлений проект в стилі модерн з перебудовою першого поверху під магазини і надбудовою двох додаткових ярусів.

У комерційній іпостасі будівля функціонувала аж до більшовицького кривавого перевороту 1917-ого, даючи притулок в тому числі лікарні жіночих хвороб доктора С.Д. Клафта, але ради закрили всі приватні практики, а майно – націоналізували, так що будинок на Сумський 6 в числі інших на довгі сім десятиліть став предметом соціальних експромтів влади від люмпенів. Що, однак, не завадило колишньої резиденції меценатів Лисікових щасливо пережити будівельників вселенського комунізму і розв’язану ними Другу світову війн, щоб зійти на поріг нового третього тисячоліття хоч і сильно пошарпаною, але цілою.

Протягом двох десятків років, починаючи з 1992-го, будівля переживає затяжну капітальну реконструкцію під керівництвом архітектора В.В. Кортунова і повернеться під крило Меркурія в сяйві колишнього блиску в новому амплуа торгового центру з офісами на верхніх поверхах, в якості якого воно і зараз радує око своїм унікальним декором.

Архітектура

Будівля на Сумській 6 являє собою т-подібний симетричний периметр розташований уздовж червоної лінії забудови північної центральної міської магістралі Харкова. Причому як для творення цілої плеяди самостійних авторів різних стильових напрямків та часових тенденцій чотириповерхова з мансардою вона виглядає досить гармонійним єдиним ансамблем без різких контрастів.

Ймовірно це сталося завдяки повної відмови при останній перебудові початку ХХ століття від колишнього декору на користь еклектики, в пластичних завершеннях парних папівколон і еркерів, геометричному малюнку фризу та кутових пілястрів, витонченісті жіночих фігур і маскаронів декоративних фронтонів, кольоровій гамі майолікової плитки та рослинному орнаменті вінців якої реалізований весь прихований потенціал кожного архітектурного стилю в сучасній обробці.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 6.

Посилання

• Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь) або М27 (Харків – Бєлгород). З об’їзної Сумською до міського центру, де розташований колишній особняк Лисікових.

Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (метро / трамвай / автобус) до зупинки «Майдан Конституції», в сусідньому кварталі з якою знаходиться колишній прибутковий будинок Фреймана.