Пам'ятник Петру Сагайдачному в Харкові

Історія

Харківський пам'ятник Петру Сагайдачному Пам'ятник Петру Сагайдачному в Харкові

Жадані, благодатні, родючі українські землі як одвічне яблуко розбрату між Польщею, Османською імперією та Московією в руках умілого, жевріючого за національні інтереси політика завжди перетворювалися на отруту для загарбників на козацькі дідівщини та свободи за рахунок розважливих і сильних, але не довговічних союзів з одним із них проти інших, підкріплених військовою міццю клинків.

Одним з найбільш яскравих історичних прикладів розважливості і далекоглядності такого українського політика служить напів-міфічна особистість Петра Кононовича Канашевич-Сагайдачного (близько 1582 – 1622), походження якого оповито таємницею, життєвий шлях – кометою висвітлив України, а виконавши свою місію – нехай і рано – згас від отриманих в бою ран.

Виходець, ймовірно, з дрібної православної шляхти Львівщини. Йому пощастило застати Острозьку академію на піку її розквіту і назавжди бути отруєним солодкою отрутою української національної ідеї, православної віри (його студентську працю “Пояснення про унію” Йосафат Кунцевич назвав “найціннішою”) і безмежною особистісною свободою. Так що недовгий період від випуску до вступу в козаки був лише тимчасовим перепочинком перед тим назавжди зануриться в повний світ військової доблесті та смертельного ризику як плати за право бути вільним під охороною Запорізької Січі.

П’ятнадцять років відмінної служби під керівництвом талановитих воєначальників та незліченні перемоги на землі і на морі над османами, кримськими ханами, молдавськими господарями та шведськими королями забезпечили Петру Сагайдачному полковниче звання і гетьманську булаву на виборах козацької старшини 1616 року.

Колишній севастопольський нині харківський пам'ятник гетьману Петру Сагайдачному Пам'ятник Петру Сагайдачному в гімназичному сквері Харкова

А далі будуть великі військові перемоги – чого вартий лише взяття самого добре укріпленого і найбільшого невільничого ринку Криму Кафи і звільнення сотень християнських невільників, для перевезення яких козаки навіть пожертвували частиною своєї військової здобичі, з попутним розгромом ескадри османських галер в Дніпро-Бузькому лимані в тому ж 1616-ому і… поразка Воронезького походу, а з ним і перша втрата булави на початку наступного року.

Півроку не при владі, і нове нова перемога на політичному фронті в перемовинах з головнокомандувачем польського війська, грузинським князем, перським шахом та папою римським про створення антиосманської коаліції 1618-ого. А потім московський реванш, коли пали Лівни, Єлець, Лебедян, Скопин, Данков, Ряжськ, Переяславль-Рязанський, Песочіца, Чобіток, Шацьк, Касимов, Казар, Романов і козацькі загони впритул підступили до мокшанської столиці, розбивши її захисні загони і взявши її саму в облогу.

І остання і найзнаменитіша перемога Петра Сагайдачного в якості військово-політичного ватажка запорізького війська під Хотином в 1621 році, в результаті якої Туреччина назавжди відмовилася від думки підкорити Європу, османам і кримським татарам заборонялося нападати на українські землі, а за козацькою дідівщиною апріорі закріплювалося право на самовизначення. Але ціною тієї перемоги стало життя переможця – від отриманої рани руки він через рік помер в Києві, назавжди вписавши своє ім’я золотими літерами в історію України.

Фігура українського гетьмана пам'ятника Петра Сагайдачного в Харкові Фігура пам'ятника Петра Сагайдачного

Через століття (14 червня 2008 року) в Гагарінському районі українського Севастополя був встановлений пам’ятник знаменитому гетьманові роботи скульптора Володимира Луцака, але після анексії Криму Московією навесні 2014-ого окупаційна влада не змогла змиритися з наочним доказом української сили та своєї слабкості, і він був демонтований.

Новим будинком для талановитого втілення данини пам’яті Петру Сагайдачному стала Гімназична набережна Харкова, де серед зелені невеликого скверу з доглянутими клумбами він був встановлений на честь святкування дня міста в тому ж 2014-ому, ставши символом одвічної перемоги над мокшанськими нелюдями.

Архітектура

Стилізований пам’ятник-оберіг з розпростертими над Україною руками на високому облицьованому чорним мармуром постаменті з лаконічним ідентифікаційним написом являє собою стилізоване зображенням гетьмана, яким його зобразив портретист XVIII століття з бородою в простій сорочці і хутряній шапці, народжене з кристально чистих дніпровських хвиль під крики волелюбних чайок. Лише навчений роками суворий погляд, рішучість захистити рідну землю та булава за поясом служать нагадуванням його високого соціального статусу і величезної ролі в українській історії.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Харківська обл., м. Харків, пр. Московський (орієнтир Перша чоловіча гімназія).

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь) або М27 (Харків – Бєлгород). З Харківської об’їзної по Московському проспекту до Харківського мосту, зліва перед яким в сквері розташований пам’ятник Петру Сагайдачному.

Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (трамвай / автобус / трамвай), що крокує по Московському до зупинки «Площа Руднєва», а потім – квартал на захід до скверу на Гімназійній набережній, де розташований пам’ятник великому українському гетьману.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Пам'ятник Петру Сагайдачному в Харкові на мапі

Обговорити статтю в спільноті