Історія
Пам'ятник Пушкіну в Харкові
Потужний імпульс, котрий надало соціально-економічного розвитку Харкова відкриття в 1805-ому університету, в лічені роки за рахунок припливу запрошених іноземних фахівців вивів місто на міжнародну арену, що в свою чергу дало поштовх до значного збільшення чисельності його населення і розширення територіальної площі. Так там, де століттями височіли фортечні вали і дорогу мандрівнику перешкоджали непрохідні лісові хащі, пролягли нові міські вулиці з розкішними і не дуже міськими садибами.
Перші десять дворових місць по майбутній Пушкінській, а тоді новій Німецькій вулиці були віддані місцевою радою в розпорядження ремісників-іноземців, що приїхали на запрошення Василя Назаровича Казаріна (1773 — 1842). Вони на ряду з викладацьким складом університету стали прабатьками численної харківської німецької громади.
Забудова по Німецькій, котра стала однією з основних магістралей міста, йшла прискореними темпами – вже в середині XIX століття її довжина збільшилася від початкової в п’ять разів і досягла вулиці Каплунівської (нині Мистецтв) на північній харківської околиці, переважно складаючись з представників міської садибної архітектури.
Імперське примусове святкування з великою помпою в 1899 році столітнього ювілею народження головною літературної ікони Московії – Олександра Сергійовича Пушкіна (1799 – 1837) – харківські чиновники вирішили відзначити перейменуванням Німецькій ім’ям російського поета. Правда заплановане відкриття пам’ятника тоді так і не відбулося – любов харків’ян до північного фаворита муз не поширювалася так далеко, і грошей в казні на це не знайшлося.
Харківський пам'ятник Пушкіну
Відкриття погруддя О.С. Пушкіну на високому гранітному п’єдесталі створеного за проектом українського скульптора Бориса Васильовича Едуардса (1860 – 1924) на самому початку Театрального скверу (відпочатку планувалося встановити на Сергіївської площі, але петербурзьке начальство вимагало знайти місце в самому центрі міста) відбулося лише 26 травня 1904-ого.
А вже 1 листопада того ж року пам’ятник поетові, який став символом російської окупації, був підірваний членами підпільної організації “Оборона України”, правда шкоди зазнала лише колона-підстава, на якій відкололося кілька плит.
Через брак більш сильних поетів в історії Московії червоним радам, які захопили владу на Східній Україні на хвилі збройного перевороту 1917-го, довелося змиритися з ім’ям Олександра Пушкіна як літературного історичного минулого, не дивлячись на його не зовсім російське походження і досить реакційну творчість, яка, втім знаходилося фактично під забороною, широкій публіці пропонувалися лише нейтральні твори, а неугодні владі зберігалися на запорошених полицях архівів.
Так що весь сімдесятиріччя радянський період харківський пам’ятник поетові Золотого століття благополучно вистояв, а з ним збереглася і назва вулиці, хоча в 1935-ому його і поміняли місцями (перенесли в кінець Театрального бульвару) з пам’ятником Гоголю того ж автора у зв’язку з перейменуванням пушкінського театру на Драматичний ім. Тараса Шевченка.
Він і зараз, в незалежній Україні, все також приваблюючи російських маргіналів для нечисленних зборів, символізує толерантність і національну терпимість харків’ян, не дивлячись на військову агресію східного сусіда і культурні утиски українців на його території.
Архітектура
Бюст Пушкіну в Театральному сквері
Харківський пам’ятник Олександру Пушкіну, що височить на триметровій колоні-постаменті доричного ордера одягненій в гранітні плити з погруддям-бюстом і лаконічним ідентифікаційної написом, нині займає східний край Театрального скверу, слугуючи візуальною противагою кам’яної статуї класика української літератури Миколи Васильовича Гоголя.
Сам бюст поета Золотого століття є типовим зображенням Пушкіна з характерними бакенбардами і шевелюрою в дрібних завитках в обрамленні сюртучного коміра та розкішного нашийного банта. Його погляд опущений ліворуч долу сумний і декілька загадковий, хоча в легкому вигині губ під певним ракурсом і проглядається трохи глузлива посмішка.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Харківська обл., м. Харьков, вул. Пушкінська.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), Е105 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь), М18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта). З об’їзної вздовж Сумської до Театрального скверу, в східній частині якої розташований пам’ятник О.С. Пушкіну.
Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (автобус) – до зупинки «Театральна площа», в сквері за якою розташований пам’ятник російському поетові.