Історія

У ті далекі часи, коли у Харкова лише прорізалися крила крізь земляні вали та водний рів першої фортеці, рукава двох річки та непрохідні хащі, Благовіщенська вулиця тягнулася лише до Дмитрівської та суцільно була забудована маетками козацької старшини (план міста від 1742 року). Тільки ось на жаль імена перших господарів ділянок як малозначні на цьому офіційному документі не вказані.

При цьому ще станом на початок XIX століття серед поодиноких місцевих представників кам’яної архітектури його номера по вулиці паралельній Полтавському шляху не значаться. Із загальних відомостей тих років можна зробити висновок про те, що весь квартал належав одному власнику, а забудову його складали дерев’яний особняк з господарськими будівлями в оточенні великого саду.

Незважаючи на бурхливе XIX століття і будівельний бум пов’язаний із значним зростанням харківського народонаселення, наприкінці кінця століття велика земельна ділянка по Благовіщенській 15 – 19 так і залишилася в руках одного господаря, хоча його південна частина по Полтавській вже була викуплена і належала п’яти різним господарям.

Перше ім’я власника, що збереглося в офіційних документах було – купець Михайло Павлович Соколов, який наприкінці XIX століття замовляє місцевому академіку архітектури Олексію Миколайовичу Бекетову (1862 – 1941) будівництво приватного двоповерхового особняка вздовж червоної лінії забудови в центрі кварталу.

Станом на 1901 рік власником збудованого за два роки до того будинку під №17 так і значиться купець М.П. Соколов, сусіднього під №19 – його дружина Ксенія Герасимівна, а праворуч, де пізніше з’явиться прибутковий будинок, – місце пустувало зайняте парком-садом.

Після збройного захоплення влади в Харкові більшовицькими бойовиками, вся приватна власність була оголошена поза законом. Будівля ж на Благовіщенській, покинута своїми господарями, залишилася порожніти до 1923-ого, коли її пристосували під міський диспансер, який прослужив вірою і правдою на суспільне благо весь радянський період.

За незалежної України особняк Соколова зберіг свій статус, додавши до нього звання офіційної резиденції Громадської регіональної організації медичних працівників та інших громадян Слобожанщини «Венус», які своїми консультаціями і допомогою врятували чимало доль і продовжують свою турботу про фізичне здоров’я жителів міста на Лопані зараз.

Архітектура

Колишня купецьке будівля в стилі неоренесансу на тихій Благовіщенській №17 всього в кварталі від основної західної міської магістралі представляє собою г-подібний (44м х 42м) двоповерховий цегляний потинькований периметр під чотирисхилою покрівлею з невеликим флігелем-прибудовою в південній частині, що створює імпровізований внутрішній дворик.

Витонченість французького русту і пілястрів доричного (на першому) / іонічного (на другому ярусі), профільованих наличників та замкового каменю, лобового карнизу великого виносу і аркових вікон другого поверху ризалітів, глибокого трикутного фронтону та картушу, широкого декорованого табличками фризу і геометричного виділення підвіконного простору в обрамленні витончених ліпних перехоплених стрічками гірлянд і вінків з жіночими маскаронами створюють той неповторний архітектурний вигляд, який відрізняє кожен витвір майстра Бекетова.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харьков, вул. Благовіщенська, 17.

Посилання

• Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), Е105 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь), М18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта). З об’їзної Полтавським шляхом до Дмитрівської, а потім по Благовіщенській (правий поворот) до колишнього особняка купця Соколова.

Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (автобус / трамвай), які прямують у західному напрямку до зупинки «Вулиця Дмитрівська». Далі – один квартал на північ, повернути на Благовіщенську і до Шкірно-венерологічного диспансеру.