Історія

Від заснування першої фортеці між Лопанню і Харковом в захищеній з півночі непрохідним лісом місцевість за Ярмарковій площею довгих два століття була порожня. Перший ковток життя вона отримала разом з першими іноземними поселенцями-ремісниками запрошеними Василем Назаровичем Казаріним (1773 – 1842) з-за кордону в 1806-ому.

Двадцять три сім’ї вихідців з Європи фактично стали першими власниками ділянок по майбутньій Пушкінській (в той час – Німецької), задавши потужний імпульс до подальшого розширення міських меж. Ось тільки поіменний список тих поселенців час для історії, на жаль, не зберіг, втім як і відомостей про характер забудови ділянок між Миколаївською (Конституції) і Дров’яною (Поезії) площами.

Хоча з бурхливого розвитку Харкова XIX століття і перетворення колишніх північних околиць фактично на адміністративний центр, можна зробити висновок, що ділянка під №19 не залишився в стороні від урбанізації, а з наявних відомостей про характер забудови (по Німецькій були відсутні торговельні заклади і ремісничі цехи) – якщо тут існувала будівля, то вона була суто житловою.

Однак станом на 1901 рік земля на розі Пушкінської та Театральної площі, що належала вдові колезького секретаря Яшниковій Марії Костянтинівни, була незабудована, хоча минуло вже півтора десятиліття з моменту відкриття Технологічного інституту і земельні наділи тут значно піднялися в ціні, та до того ж вулиця була однією з небагатьох в місті мощених.

На сцену ділянка №19 по Пушкінській виходить лише в 1907-ому у зв’язку з будівництвом купцем Петром Максимовичем Селивановим прибуткового будинку в три поверхи з мансардою в стилі українського модерну за проектом харківського архітектора Олександра Марковича Гінзбурга (1876 – 1949), який став найяскравішим творінням зодчого та його візитівкою.

Після здачі в експлуатацію витончена архітектурна перлина перетворилась на офіційну резиденцією спочатку музичних курсів Соловйова (з 1913), а потім фармацевтичного товариства Харкова, які займали частину площ на верхніх ярусах. Завдяки вдалим проекту і кутовому розташуванню на першому його поверсі в той же час йшла жвава торгівля бакалійними товарами, галантереєю та пивом. Такий стан справ, приносячи власникові чималий дохід, зберігалося аж до збройного більшовицького перевороту 1917 року.

При радах спочатку тут квартирував експериментальний хіміко-фармацевтичний інститут, а потім просторі квартири були віддані під розселення новим «господарям» країни з пролетарським походженням. Перший поверх так і працював в якості продуктового магазину.

Дивом переживши сім десятиліть комунізму з їх байдужістю до архітектурних шедеврів минулого і розв’язаною разом із фашистською Німеччиною руйнівною Другою світовою війною (1939 – 1945), в еру незалежної України будівля по Пушкінській №19 вступила в жалюгідному стані, як і переважна частина архітектурної спадщини Харкова.

Завдяки вмілій реставрації першої половини 2010-х колишній прибутковий будинок Селіванова знову заграв своєю оригінальною красою (причому були збережені оригінальні рекламні оголошення початку ХХ століття), що стала однією з візитних карток міста на Лопані, а його внутрішні приміщення так і залишилися в комерційно(перший поверх -житловому фонді (верхні яруси).

Архітектура

Будівля №19 по Пушкінській, що в плані представляє собою асиметричний г-подібний периметр (25м х 17м) на високому цоколі з мансардою та напівкруглим еркером зовнішнього кута, є одним з найяскравіших представників стилю український модерн серед стриманих тонів харківської класики.

Пластичні фасади з канельованими пілястрами та м’якими лініями лиштв люкарн, витонченість напівкруглих балконів з ажурними гратами, масивні розетки в обрамленні лаврових вінків, виділені фільонками рекламні таблички, жіночі маскарони з загадковим поглядом, напіваркова форма парних вікон, і звичайно ж химерний рослинний орнамент створюють той неповторний образ, який назавжди вписав ім’я його автора в аннали української архітектури початку ХХ століття.

Що не характерно, внутрішні інтер’єри будівлі продумані з тією ж ретельністю, як і зовнішні – витончені консолі міжповерхових перекриттів, гвинтові сходи трикутної форми, кожену сходинку яких прораховано індивідуально, вкриті рослинним орнаментом балясини, маскарони поверхових майданчиків.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харьков, вул. Пушкінська, 19.

Посилання

• Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), Е105 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь), М18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта). З об’їзної по Сумській до Театральної площі, в східній частині (на розі з Пушкінською) знаходиться колишній прибутковий будинок Селіванова.

Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (автобус) – до зупинки «Театральна площа», в східній частині скверу Поезії розташоване найяскравіше творіння Гінзбурга.