Мала Південна дитяча залізниця в Харкові

Історія

Центральний вхід харківської дитячої залізниці Центральний вхід дитячої залізниці Харкова

Її історія почалася писатися на пожовклих сторінках історії разом з відкриттям в 1935-ому першого в Союзі Будинку піонерів в колишній будівлі Харківського дворянського зібрання. Серед численних гуртків і секцій був один, який вражав своїми технічним оснащенням та можливостями – залізнична лабораторія з макетом двохстанційної електричної дороги, уніформою та телефонним зв’язком.

Можливості гуртка і створеної при ній студії моделювання були настільки великі, що одна з спроектованих в його стінах діючих моделей паровоза побувала на Всесвітній виставці в Парижі, що при всесоюзної моді на популяризацію серед дітей та юнацтва залізничної професії та відкритті тбіліської дитячої залізниці призвело до розробки ряду проектів створення останніх на радянських теренах.

Будівля вокзалу "Парк" Малої Південної залізниці в Харкові Вокзал "Парк" Малої Південної залізниці

Не уникнув вседержавного захоплення і Харків – в 1936-ому вже було рішення відповідних організацій, визначено місце в парку Горького – Лісопарку (на стадії проектування пропонувалися вулиця Динамівська і парк Шевченка) і процес перейшов в стадію розробки Малої Південної дороги, але роботи над її спорудженням були розпочаті лише три роки по тому.

Будівництво, як було прийнято для подібного виду акцій, було оголошене народним, що передбачало залучення до робіт молоді з числа студентів середніх та вищих навчальних закладів, службовці шефської організації, членів гуртків Палацу піонерів. Пізніше до них були підключені інші харківські підприємства і організації, а за кожним міським районом закріплювався ділянку будівництва дитячої залізниці.

Результатами першого року міні “будівництва століття” слобожанської столиці стали: зведення малого моста, укладання шостий частини запроектованого залізничного полотна, отримання одного паровозу 159-ої серії і одного двохвідсічного (м’яке і жорстке) пасажирського вагона, тимчасове дерев’яне депо, а також цілий ряд недобудованих об’єктів, включаючи два станційних будівлі, арковий міст.

Поїзд "Україна" харківської дитячої залізниці Поїзд "Україна" дитячої залізниці

Але любителям червоних дат календаря від комуністичної партії було зовсім все одно на катастрофічний стан будівництва – 8 листопада 1940 року на честь святкування чергової річниці більшовицького перевороту 1917-го Мала Південна залізниця була відкрита (правда з уточненням “першої черги”). Начальником дороги був призначений керівник залізничної лабораторії Будинку піонерів Ілля Якович Шрамко.

На наступний рік до відкриття сезону 30 квітня протяжність шляху досягла половини від запланованої (півтора кілометра), а також було добудовано будівлю станції “Парк” за проектом архітектора Євгена Овксентьевіча Лимаря (1905 – 1972). Та тільки розв’язана червоними радами Друга світова війна вже готувалася ступити на українську землю.

Про евакуацію дитячої залізниці Харкова при бомбардуваннях і загальній мобілізації мови не йшло, таому під час німецької окупації 1941 – 1943 років її розбирали, частково відновлювали для підвезення снарядів, знову розбирали при відступі, а вокзальне будівля використовувалася як стайні для коней. У реєстрі безповоротних втрат значилися арковий міст, водонапірна вежа, стрілочний пост, депо, паровоз, а також частково повалена покрівля на станційному будинку, спалений пасажирський вагон.

Депо станції "Парк" дитячої залізниці в Харкові Депо станції "Парк"

Після жахливих воєнних руйнувань черга до відновлення Малої Південної дісталася лише в травні 1945-ого, коли комісія з партократичної верхівки і їх молодої ланки прийняла рішення про відновлення за колишнім принципом – закріплення ділянок за районами, добровільно-примусова допомога молоді та безкоштовна робота. Роботи у зв’язку з суспільним резонансом навколо питання були виконані за два місяці, причому протяжність нового шляху, велика частина якого була складена із залишених німцями рейок, становила три з половиною кілометри, повністю відновлений ( “Парк”) і побудований (“Лісопарк”) вокзали, з’явилися обгонні шляхи і на лінію вийшов паровоз з трьома спальними вагонами. 5 серпня 1945 року вважається другим Днем народження харківської дитячої залізниці.

Перші шість повоєнних років стали зенітом розквіту харківської залізниці в парку Горького: добудовано нову двокілометрову ділянку шляху, обладнано регульований переїзд, налагоджено телефонний зв’язок між станціями (1946), отримано перший і єдиний вантажний вагон (1947), введені в дію новий локомотив і шість реконструйованих ризьких вагонів (1948), побудовані водонапірна вежа в “Лісопарку” та гідроколонка (1950), що в сукупності призвело до збільшення чисельності юних залізничників з сімдесяти до тисячі трьохсот чоловік.

Платформа Малої Південної залізниці в Харкові Платформа Малої Південної залізниці

Однак і на цьому вдосконалення Малої Південної не зупинилася, адже життя (залізниця видавала форму, годувала) і дозвілля такої великої кількості підростаючого покоління в країні, що лише приходила до тями після жахливих наслідків війни, вимагало постійного фінансування для підтримки інтересу – в 1952 був отриманий зовсім новий паровоз Кв4-039, семафори замінені світлофорами, встановлені диспетчерські пульти.

Пізніше станція “Парк” отримає кілька обладнаних за останнім словом залізничної справи кабінетів для навчання і нове локомотивне депо з майстернями, технічним кабінетом та душовою, а рухомий склад поповниться двома новими тепловозами і польськими вагонами.

Практично до сьогоднішнього дня дитяча залізниця Харкова існує в такому вигляд, звичайно ж відреставрованому (остання 2014 року) і комп’ютеризованому, і зараз. Хіба що з будівництвом шосе через парк Горького з’явився ще один переїзд (2010) і організована святкова проміжна станція “Меморіал” (1999).

Архітектура

Локомотив ТУ7А-3198 харківської дитячої залізниці Тепловоз ТУ7А-3198 дитячої залізниці

Одноколійна Мала (ширина колії 75см) Південна залізниця має довжину 3,6км ізольованого шляху, що проходить через три мости (Червоний, Шляхопровід, Білий арковий) від станції “Парк” в парку Горького через проміжну “Меморіал” до “Лісопарку” (все основні технічні служби знаходяться в розташуванні першої), кінцеві з яких обладнані другим обвідним шляхом та тупиками.

Найстаріший збережений об’єкт – вокзал станції “Парк” – в архітектурному плані являє собою яскравий зразок стилю “сталінський ампір” з відкритими галереями і портиками на восьмигранних колонах, витонченими балюстрадами, профільованим карнизом великого виносу на модильйонах, широким прикрашеним рослинним орнаментом фризом, великим люнетом в обрамленні фільонок.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Харківська обл., м. Харків, парк Горького / Лісопарк.

Як дістатися

Автотранспортом до харківської вулиці Сумської з Білгородського шосе, якою прямувати до центрального входу в парк Горького, поруч з яким розташовується центральна станція Малої Південної дороги.

Громадським транспортом метро Харкова до станції “Держпром” або “Університет”, потім по вулиці Сумській до парку з дитячою залізницею в північно-східній частині.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Мала Південна дитяча залізниця в Харкові на мапі

Обговорити статтю в спільноті