Історія

Там, де століттями серед співу вітру в гілках густого слобожанського лісу лише зрідка лунали звірині голоси та ляскання пташиних крил, де всього в декількох верстах від серця динамічного галасливого Харкова панував лише спокій незайманої природи, на початку ХХ століття було місто і не місто – плани забудови північних околиць на папері вже затверджені, територія розчищена, але велика частина ділянок так і залишалася порожньою.

Наочним підтвердженням цього служить перший зафіксований в історії слобожанської столиці футбольний матч між двома міськими командами, який відбувся 8 травня 1910 роки саме тут на імпровізованому поле-пустирі між Мироносицькою та Чернишевською, в тому числі на ділянці №79, що разом з трьома іншими до кінця кварталу належала колезькому асесорові Олексію Миколайовичу Зубареву та його сестрі, дружині лікаря, Надії Миколаївні Зубарєвій.

Масова забудова північних міських околиць по Чернишевській почалася лише в 1910-х, коли ділянки були перепродані. №79 опинився у власності засновниць приватної жіночої гімназії сестер Олени та Ольги Покровських, класи якої тулилися в орендованому невеликому двоповерховому особняку №28 по тій же вулиці, що належав лікарю Матвію Максимовичу Миронову.

Саме завдяки їх братові, архітектору Володимиру Миколайовичу Покровському (1864 – 1924), у співавторстві з учнем Петром Васильовичем Величко (1870 – 1942) у гімназії з’явилася нова простора власна будівля, а у Харкова – ще одна легенда. Так в 1912 році було розпочато будівництво нової навчальної п’ятиповерхової з мансардою споруди в стилі неоготики.

Через два роки гімназія разом зі своєю головною наставницею (для приватних апартаментів Олени Миколаївни Покровської були заплановані повністю другий і частина третього поверху) святкували новосілля в стінах стилізованої під середньовічний замок будівлі на Чернишевській 79.

Та тільки радість та тривала недовго – червоні ради, що прийшли до влади на хвилі збройного перевороту 1917-го, реквізували гімназичну споруду для своїх потреб в квітні 1919-го, перевівши навчальний заклад під один дах з училищем Буракова на Пушкінській для навчання у другу зміну.

Більшу частину радянського періоду (до 1965-го) в цих стінах буде працювати харківська школа №62 з восьмирічним терміном навчання, поки її не переведуть у зв’язку з розміщенням на сусідніх ділянках (81 – 83) туберкульозного диспансеру.

Правда розташовання в небезпечній близькості інфекційного медичного закладу не завадило подальшому використанню колишньої будівлі гімназії Покровських під вечірню школу робітничої молоді №17, яка пропрацювала тут вісім років до закриття через аварійність будівлі.

З тієї пори півтора десятиліття Будинок з химерами, як його називають місцеві жителі, був порожній і повільно руйнувався, поки на черговій сесії міської ради в кінці 1980-х не було прийнято рішення про передачу його Харківському державному театральному інститутові ім. І.П. Котляревського.

Почалися роки поступового відродження, в якому активну участь брали самі студенти харківського ВНЗ. Після закінчення відновлювальних робіт на Чернишевській 79 міцно і зручно влаштувався Театральний факультет, який нарешті став тією сполучною ланкою, яка гармонізувала внутрішню сутність будівлі з його напів-містичним фасадом.

Архітектура

Досить безлику забудову червоної лінії північної частини вулиці Чернишевської в Харкові оживляє одна будівля під №79, яка виділяється своїм готичним (правда без використання стрілчастих контурів) середньовічним фасадом не тільки на тлі прилеглих будівель, але і служить однією з своєрідних візитівок слобожанської столиці. Її п’ятиповерховий з мансардою прямокутний в плані (35м х 20м) цегляний потинькований периметр з двома двоповерховими еркерами та балконами між ними служить візуальної домінантою кварталу.

Центральний фасад колишньої гімназії сестер Покровських симетричний (не рахуючи в’їзних воріт в південній частині) і масивний, чому сприяють вищезгадані еркери і балкони, що візуально членують його на три частини, центральна з яких підкреслена трирівневим порталом в обрамленні міжвіконних гранованих напівколон і розділових міжярусних фризів прикрашених барельєфами геральдичних щитів та стилізованими трилопатевими арковими нішами. Завершує всю цю пишність трикутний шпиль з вінчальним фіалом і гербом в обрамленні профільованих карнизів на консолях.

Крім того звертають на себе увагу витончений парапет на консолях з хрестоцвітим плетінням і стовпчиками прикрашеними кулями мансардного ярусу, стилізовані рустовані машикулі, витончені балюстради балконної огорожі та піпний рослинний декор підбалконного і надвіконного просторів.

Але справжніми родзинками будови служать скульптурні барельєфи і горельєфи з готичного набору міфічних персонажів, які забезпечили йому ім’я «Будинок з химерами»: вовки, мавпи, саламандри, птиці, лицарські погруддя і звичайно ж два бюсти його творців В.М. Покровського у вигляді середньовічного професора в окулярах при бороді з книгою в руках і його учня, П.В. Величко, зображеного в якості послушника з сувоєм і пером в руках.

Крім того споруджена з урахуванням первинних вимог адміністрації і потреб навчального закладу в будівлі вдало поєднуються житлові та нежитлові приміщення з максимальним використанням наявних площ. Наочним прикладом служить планування другого і частини третього поверху, планована для приватного проживання директора і співвласниця гімназії Е.М. Покровської, в яких повне функціональне зонування на ряду з відсутністю коридорів забезпечило 75%-ве їх житлове призначення.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, 79.

Посилання

• Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки
• Легенди. Педикюр для харківського Голлума

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумській – Маяковського до перетину останньої з Чернишевською, а потім – два квартали на південь до Будинку з химерами.

Громадським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова. У місті орієнтир зупинка «Центральний палац одружень», від якої по вул. Маяковського два квартали на схід, а потім по Чернишевською до будівлі жіночої гімназії Покровських.