Історія

Біля його витоки, як і багатьох інших харківських архітектурних перлин, стола проява приватної ініціативи – в 1911-ому купець Адам Гнатович Піотровський на дворовому місці, придбаному раніше у спадкоємців купця Петра Гребенщикова, намірився побудувати прибутковий будинок. Цьому наміру чимало сприяло розташування ділянки – в стародавньому комерційному серце міста, де з давніх-давен шуміли багаті ринкові ряди і проводилися ярмарки на Торговій площі 4.

Проект в новомодному серед слобожанської еліти стилі українського бароко був замовлений харківському міському архітекторові Борису Миколайовичу Корнієнко (1871 – 1916) і у зв’язку з гарним фінансуванням реалізований всього за два роки.

Однак значно збагатити свого господаря нове комерційне підприємство не встигло – після більшовицького збройного перевороту 1917 року і захоплення влади в Східній Україні червоними будівлю із зручним розташування (поруч з міським ринком) і відповідним плануванням пристосували під Будинок колгоспника з готельними номерами, їдальнею та громадськими приміщеннями.

Розв’язана Радянським Союзом і фашистською Німеччиною Друга Світова війна, бойові дії якої розгорталися в слобожанської столиці в період з 1941 по 1943 роки, залишила свій незгладимий відбиток на харківській колишній Торговій, знищивши більшість її архітектурних шедеврів, але на щастя Прибутковий будинок Піотровського не постраждав.

У повоєнні радянські часи у зв’язку з масовими руйнуваннями в місті будівлю колишнього Будинку колгоспників пристосували під центральний поштамт, який після відновлення основної будівлі на Привокзальній площі трансформувався в поштове відділення, яке діяло тут аж до здобуття Україною незалежності.

За цей час було проведено ряд реконструкцій історичної будівлі, що при байдужості комуністичного режиму до спадщини минулого без дотримання технічних норм і планів первісного проекту, призвело до втрати частини унікального зовнішнього декору, який або приховано під шаром тиньку, або зовсім знесено з міркувань невідповідності поточних потреб (зокрема були демонтовані всі витончені балкончики).

Після реконструкції 1992-ого будівлю по колишній Торговій, а нині Павлівської, №4 було віддано Харківському бюро технічної інвентаризації, а частину першого його поверху пристосували під комерційні цілі. У такому статусі самобутня харківська архітектурна перлина існує і донині.

Архітектура

Побудований за проектом Б.Корніенко прибутковий будинок Піотровського являє собою червоноцегляний чотириповерховий г-образний (20м х 15м) асиметричний периметр з потинькованими зовнішніми фасадами, скошеним зовнішнім кутом та еркером в центрі північної частини на перетині Павлівської площі і Університетської вулиці.

Про добре розкриту тему українського бароко явно свідчать збережені елементи головних фасадів в ритмічних рядах трапецієподібних і прямокутних віконних прорізів різного розміру, витончених тригліфах, широких брівках, люкарнах, вінках, гірляндах, профільованому лобовому карнизі, а також шатровій покрівлі із заломом, ліхтарем та флюгером над стилізованою вежею кутової частини, яких простежується плавність його ліній, характерність елементів, художня неправильність форм.

Головною ж архітектурною родзинкою колишнього харківського Будинку колгоспника служить бюст Тараса Григоровича Шевченка в обрамленні лаврових гірлянд, поміщений в арковій ніші в центрі фасаду, що виходить на Павловську площу.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, пл. Павловська, 4.

Посилання

• Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – пл. Конституції або Московським проспектом – Вірменським провулком або Полтавським шляхом – Сергіївським майданом до Павлівської площі з прибутковим будинком Піотровського в західній частині.

Громадським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова. У місті – автобус / трамвай до Павлівської площі з БТІ під №4.