Будівля Торгівельного банку в Харкові

Історія

Торгівельний банк Алчевського в Харкові Торгівельний банк Алчевського

Перший щабель сходів, які звели нікому не відомого вихідця із Сум на вершину фінансово-промислової імперії, щоб стати вищим щастям і найбільшою трагедією його життя, назавжди вписавши ім’я Олексія Кириловича Алчевського (1835 – 1901) золотими літерами в українську історію фінансів, промисловості, меценатства та освіти.

А почалося все з відкриття невеликої чайної лавки на Сумській в 1860 році по переїзду юнака до слобожанської столиці. Однак комерційний розмах цього підприємства був занадто малий для вродженого фінансового таланту Олексія Кириловича, і вже через шість років він відкриває одне з перших в імперії товариств взаємного кредитування з позики коштів для малого і середнього бізнесу, яке працювало за принципом сучасних суспільств з обмеженою відповідальністю.

Ця кредитна установа стало родоначальником створеного Алчевським в 1868 році приватного Торгового банку зі статутним капіталом в півмільйона рублів, який став третім в країні (після Московського і Петербурзького) інститутом акціонерного комерційного кредиту як основи нових капіталістичних відносин, всі ризики яких покладалися на акціонерний капітал, а основні принципи роботи були побудовані на взаємній повазі та довірі.

Центральний ризаліт Торгівельного банку О.К. Алчевського Центральний ризаліт Торгівельного банку

Харківський Торгівельний банк разом зі створеним другим комерційним дітищем купця першої гільдії, Земельним банком, зі статутним фондом в мільйон рублів в 1895 році став основою для індустріалізації Донбасу в особі основних фінансистів Донецько-Юр’ївського металургійного товариства поряд з Балтазаром Гербертцем (1853 – 1932) і банкірським домом “Е. М. Мейер і Ко”, яка обіцяла чималі бариші у зв’язку з близькостю сировинної та обробної баз, постійно зростаючого попиту на метал і дешевою транспортною логістикою. Через три роки в групу увійшло і засноване Алчевським Південне гірничопромислове товариство.

Зовнішніми проявами зростання добробуту корпорації Олексія Кириловича стало будівництво для банківських установ на головній площі Харкова, яка в той час носила ім’я Миколаївська, нових розкішних будинків за проектом його зятя Олексія Миколайовича Бекетова (1862 – 1941). Будівлю для Торгівельного було закінчено в 1899 році.

А через півтора року вибухнула катастрофа – величезна імперія Олексія Алчевського, який дотримувався суворих проукраїнських поглядів, сильно турбувала петербурзьку владу, котра за допомогою фінансово-політичних інструментів в розпал кризи практично довели її до важкого фінансового становища, плюс смерть його самого за неясних обставин 7 травня 1901 року істотно вдарили по харківським банкам.

Будинок Торгівельного банку в Харкові Харківський Торгівельний банк

Рейдерське захоплення Торгівельного і Земельного московськими вихідцями братами Рябушинськими і виділена міністром фінансів Сергієм Юлійовичем Вітте (1849 – 1915) в обхід всіх процедур і правил шість мільйонів для їх підтримки мало допомогли – в 1903 році перший з них був визнаний банкрутом.

Його будівля була викуплена в тому ж році Московським купецьким банком, який почав масштабну перебудову унікального творіння геніального майстра по проекту архітектора Михайла Федоровича Піскунова (1867 -), щоб влаштуватися в цих стінах на чотирнадцять років до більшовицького збройного перевороту 1917-ого і розвалу імперії Романових.

Після остаточного затвердження червоних на слобожанської землі і оголошення націоналізації всієї приватної власності будівлю Торгівельного якийсь час використовувалося для розміщення різних установ підконтрольних “Донвугіллю” (контора, архів, аероклуб).

Наступний удар по будівлі завдала розв’язана Радянським Союзом і фашистською Німеччиною Друга світова війна, в ході бойових дій якої (1941 – 1943) вона дуже постраждала.

Центральний фасад харківського Торгівельного банку Центральний фасад Торгівельного банку

Відновлення однієї з унікальних архітектурних перлин в адміністративному центрі Харкова після війни довірили архітектору Ною Мойсейовичу Подгорному (1897 – 1988). В ході виконаних з 1949 до 1951 року робіт був усунутий від початку існуючий розрив між нею і сусіднім будинком колишнього Волзько-Камського банку під № 24, прибрана частина декорового оформлення, гармонізовані з оточуючою забудовою фасади.

Після реконструкції тут влаштувався Всесоюзний науково-дослідний інститут організації шахтного будівництва, який пізніше змінив Будинок науки і техніки, що займав приміщення колишнього Торгівельного банку аж до здобуття Україною незалежності.

На зорі нового третього тисячоліття історичну будівлю знову прийняв під свою опіку бог торгівлі Гермес, коли в просторих приміщеннях влаштувалися різні фінансово-комерційні організації. При цьому химерно-витончений вигляд його дбайливо зберігається міською владою в якості невід’ємної складової стародавнього бізнес-центру слобожанської землі.

Архітектура

Харківський Торгівельний банк О.К. Алчевського Харківський Торгівельний банк О.К. Алчевського

Чотириповерхову цегляну складнопрофільну в периметрі будівлю по Конституції №26 витримано в стилі неокласики з елементами західноєвропейського модерну (так звані “Віденський Сецессион”). Її центральний симетричний єдиний потинькованний фасад розташований уздовж червоної лінії забудови східної частини головній міській площі.

Унікальний вигляд будівлі забезпечила ритмічність добірки Бекетовим елементів його декорового оформлення, що складаються з парного призматичного і прямокутного русту лопаток, канельованих пілястр іонічного ордера, розеток, геометричного поділу простору фільонками, широкого фризу в рослинному орнаменті і лобового профільованого карнизу великого виносу на модильйонах.

Домінантою ж зовнішнього оформлення служить центральна частина фасаду підкреслена ризалітом з шоломоподібним завершенням та коробовим віконними арками, люкарною центрального входу та двоярусним архівольтом з перехопленнями в обрамленні рослинного орнаменту з листом аканта у вигляді замкового каменю.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, пл. Конституції, 26.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь) або М27 (Харків – Бєлгород). У Харкові з об’їзної по Московському проспекту – Вірменському провулку або Білгородському шосе – вул. Сумської або Полтавському шляху до площі Конституції, в північно-східному куту якої розташована будівля Торгівельного банку.

Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (метро / автобус) до зупинки «Площа Конституції» в центр міста, поруч з якою розташований перший банк О.К. Алчевського.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Будівля Торгівельного банку в Харкові на мапі

Обговорити статтю в спільноті