Харківський інститут мікробіології та імунології

Історія

Харківський інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Харківський інститут мікробіології та імунології

Звичайно до відкриття Пастерівського інституту в слобожанської столиці піднімалося питання боротьби з інфекційними захворюваннями як головного, посиленого жахливими санітарними умовами та низьким рівнем медичного обслуговування бича, що тисячоліттями забирав життя і здоров’я людей. Так в 1884 році при харківській дитячій лікарні, яка в основному спеціалізувалася на гострих інфекційних захворюваннях, був відкритий віспощепний кабінет популярний у населення (за сім років було зроблено десять тисяч щеплень). Але глобальне питання епідемій ця крапля в морі не вирішувала.

Харківське медичне співтовариство дозріло до створення бактеріологічної станції з Пастерівським щепним інститутом і притулком для укушених шаленими тваринами в серпні 1886-го, а на наступний рік 20 квітня вирішення питання перейшло в практичну площину з офіційною реєстрацією організацій щодо попередження епідемій під керівництвом Ю.Ю. Мотта і М.О. Протопопова.

Через сім років в Харкові був організований ще й інститут з приготування антідифтерітерійної сироватки, який на рубежі століть був одним з головних її постачальників в імперії (тридцять сім тисяч флаконів на рік).

Грифони на даху Мечниковського інституту Грифони на даху інституту

Науково-дослідницька робота і практичні результати застосування харківських вакцин і сироваток були такі успішні (кількість хворих Пастерівського інституту сягала чотирьох сотень чоловік в рік, ставлячи його на одне з перших місць в Європі), що на початку ХХ століття виникла нагальна потреба будівництва для його потреб власної просторої будівлі зі спеціально пристосованими для його потреб кабінетами і лабораторіями.

Главою будівельної комісії був обраний лікар і громадський діяч харківського медичного товариства Володимир Павлович Бобін (1858 – 1925), під керівництвом якого прекрасний проект професора архітектури Олексія Миколайовича Бекетова (1862 – 1941), що враховував особливості забудови з порушенням червоної лінії кварталу, був втілений в життя всього за три роки (1910 – 1913).

Наукове надбання робіт, що проводилися з моменту заснування Всеукраїнського інституту бактеріології, епідеміології і серотерапії ім. І.І. Мечникова, отримали практичне застосування в 1921-ому в новій країні рад, епідеміологічна ситуації якої залишала бажати кращого – виробництво вакцини БЦЖ, вперше випущений туберкулін, який поклав початок імунізації проти туберкульозу, дослідження черевного і висипного тифів, холери, дизентерії.

Південне крило науково-дослідного інституту ім. Мечникова в Харкові Південне крило НДІ ім. Мечникова в Харкові

У міжвоєнний період ХХ століття науковий потенціал (три академіки, вісім докторів наук, тридцять сім кандидатів наук) був реалізований в організації кафедри мікробіології (1924) та масштабних дослідженнях аеробних хвороб таких як: правець, газова гангрена, ботулізм (1925), що стало передумовами до початку випуску нових дванадцяти видів сироваток і десяти вакцин (в тому числі комплексних) тридцяти семи найменувань станом на 1940 рік.

Величезним внеском харківського інституту в перемогу над фашистською Німеччиною у Другій світовій війні стало безперебійне постачання армії вакцин проти найбільш поширених інфекційних захворювань. Тільки за даними за 1942-ий його препаратами були вакциновані проти газової гангрени понад сто десяти тисяч, імунізовані проти правця мільйон сто двадцять тисяч солдатів.

У післявоєнний радянський період харківський інститут поступово розширював сферу своєї наукової діяльності, наслідком чого стала в 1986 році організація кафедри мікробіології та імунології, а Чорнобильська катастрофа 26 квітня того ж року виступила каталізатором виїзної роботи його співробітників в Житомирській і Рівненській областях, які пізніше були використані для розробки концепції радіаційного захисту населення за запитом Верховної Ради України.

Декор крил харківського Мечниковського інституту Декор крил харківського інституту

Навіть в період найжорстокішої фінансово-економічної кризи перших років незалежності України в інституті мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова не припинялася науково-дослідницька робота – за два роки з 1995-го випущено п’ятнадцять монографій, двадцять вісім методичних рекомендацій, складені інформаційні листи.

Завдяки оперативному реагуванню працівників інституту на аварію на Диканівських очисних спорудах в 1995 році вдалося запобігти епідемії на сході України.

Так вже понад століття Харківський інститут мікробіології та імунології, що з 2000 року є підрозділом Академії медичних наук України, стоїть на сторожі життя і здоров’я української нації, ні на хвилину не зупиняючи своєї науково-дослідної роботи по вивченню переносників інфекційних захворювань для вироблення методів і засобів профілактики і терапії їх впливу на організм людини, а на честь великого першопрохідника мікробіології, ім’я якого він має честь носити, в 2005-ому навпроти був відкритий пам’ятник.

Архітектура

Центральна частина харківського інституту мікробіології та імунології Центральна частина інституту мікробіології та імунології в Харкові

Одна з прекрасних бекетівських перлин, неповторна зовні і раціональна всередині, в проекті якої враховані всі вимоги замовників і навколишньої забудови, що дещо змінило її контур, виділивши із загального ряду і зробивши домінантою міського пейзажу. Будівля Харківського інституту мікробіології та імунології є прямокутним (60м х 12м) триповерховим об’ємом на високому цоколі з парними ризалітами, що підкреслюють круглу в плані центральну частину-подобу ротонди.

Практично не займане часом воно в бічних крилах зберегло французький руст пілястр з намистовим завершенням і лопаток, геометричний малюнок меандр, лобовий карниз складного профілю великого виносу на кронштейнах, медальйони в обрамленні лаврових вінків та гірлянд з барельєфним зображенням чоловічих профілів і парапет, кілеподібні тумби якого прикрашені пальметами.

Домінантою ж Мечниковського інституту слугує центральна кругла частина з купольним завершенням на парних двоярусних колонах іонічного ордера з лобовим карнизом великого виносу на модильйонах, сценами з життя давньогрецьких лікарів, витонченої балюстрадою і порталом парадного входу на масивних колонах з антаблементом, прикрашеним пам’ятною табличкою (напис не збереглася ), яку з боків відтіняють ризаліти з барельєфними зображеннями муз увінчані тумбами охоронюваними чотирма грифонами, на спинах яких покояться круглі вазони.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 14/16.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), Е105 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь), М18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта). З об’їзної по Сумській до Театральної площі, по якій переїхати на паралельну Пушкінську. У сусідньому південному кварталі розташований інституту мікробіології та імунології.

Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (автобус) – до зупинки «Театральна площа». По паралельній Пушкінській знаходиться Мечниковський інститут.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті