Історія
Згідно міського плану від 1784 року цей квартал мав бути щільно забудованим, бо знаходився у самісенькому проектованому центрі, який складали три вулиці: Соборна, Миколаївська та Георгіївська. Але хто саме були власники земельної ділянки, де зараз знаходиться комплекс купецьких будівель, за відсутності документальних відомостей – лишається загадкою. Хоча можна зробити припущення, що це був хтось з купецької братії, бо в той час саме останню з вище зазначених вулиць вподобали для свого життя люди торгівлі.
Таємницю появи трьох раніше пов’язаних між собою цегляними арками будівель на Георгіївській маріупольський народний поголос завзято пов’язує з ім’ям прибульця з далекої курської глибинки Натана Рябінкина. Він прибув до багатого, швидко зростаючого міста в гирлі Кальміусу десь в 1880-х, коли на обрії все чіткіше проступали контури залізничної гілки Оленівка – Маріуполь, та місцевий порт все активніше відвойовував позиції Азовського лідера.
Згідно архітектурного декору будівлі №11а саме з неї почалася історія комплексу. Скоріше за все вона була побудована десь в ХІХ столітті. Можливо, що Рябінкин придбав її одразу по приїзду і звідси почав напрацьовувати свій капітал на угодах купівлі – продажу всього, що користувалося попитом і приносило максимальний прибуток (будматеріали, вино, коні і звичайно ж золоте українське зерно). Будівля скоріш за все так і використовувалася – нижній поверх під комерцію, верхній – житловий.
Доходи підприємця завдяки щасливій долі зростали рік від року, бо він не розмінювався на дрібниці і не вів роздрібної торгівлі. Причому статків його на початок ХХ століття вистачило на звернення до головного архітектора Віктора Олександровича Нільсена (1871 – 1949) для розробки плану забудови ділянки, а також поступового втілення у життя цього проекту (будівлі контори та єдиного в Маріуполі аукцонного залу).
Льохи всього комплексу (в тому числі первинної будівлі) використовувалися в якості винного погребу, а цоколь будинку по Георгіївський 11а із входом з вулиці було пристосовано для дегустаційного залу, при цьому фактично магазином він не був.
В якості комерційного комплекс перебував до більшовицького перевороту 1917-ого, після якого озброєний люмпен оголосив все приватне майно поза законом і, поділивши його на окремі кімнати, роздав все своїм прибічникам. Дві будівлі втратили свій статус, і лише контора була перетворена на продуктово-господарську крамницю.
Будинок Рябінкина отримав своє друге життя в 2014-ому, коли його цокольний поверх викупила сім’я маріупольських підприємців з метою організації Таверни легенд під ім’ям її колишнього власника, Натан Рябінкина. Протягом відновлювальних робіт із внутрішніх приміщень цоколю не тільки були зняті часові нашарування (оголено цегляну кладку з маркуванням виробників матеріалів) та зроблено професійний дренаж, що врятувало будівлю від погрози поступової руйнації, а також біля входу з’явилася прибудова-тамбур в автентичному стилі, що гармонійно вписалась в загальний вид.
Таверна Натан Рябінкин розкрила свої двері перед відвідувачами в 2017 році, щоб одразу зачарувати їх своїм вишуканим старовинними інтер’єрами під напівциркульними зводами. Визнанням же істориків вдалого поєднання сучасності та старовини стало включення будівлі (хоч і без будь-якого офіційного статусу навіть на місцевому рівні) в туристичний маршрут Старим містом.
Архітектура
До первинного квадратного півтораярусного периметру будівлі по Георгіївській 11а пізніше був прибудований складнопрофільний витягнутий у бік внутрішнього двору об’єм без дотримання стилістичного оформлення. Зведений він з червоної цегли на високому фундаменті, що складає цокольний ярус, з подальшим тинькуванням центрального фасаду в стилі еклектики.
Окрасою таверни Рябінкина слугують кутові лопатки французького русту, спрощені пілястри доричного ордеру, що підтримують тимпан з круглою розеткою архівольтів вписаних в архітрав, широкий фриз відкреслений профільованими карнизами, дентикукли розірваного лобового карнизу та полога арка фронтону із круглим слуховим вікном із шропсами. Сучасна прибудова до цокольного ярусу виконана повністю з дотриманням стилю і гармонійно вписується в центральний фасад будівлі, тим більше вінчальні кулі лопаток добре перегукуються з розетками, а коробові віконні арки – з сандриками.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Георгіївська, 11а.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М14 (Одеса – Мелітополь – Маріуполь – Новоазовськ) або Н20 (Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь), які проходять через центр міста. Містом: пр. Миру – кільце Драмтеатру – вул. Грецька – вул. Георгіївська (поворот ліворуч). Таверна легенд Натан Рябінкин знаходиться по непарній стороні.
Громадським транспортом до Маріуполя, а потім – в центр міста (зупинка “Драмтеатр”). Далі один квартал на південь по Грецькій до перетину з Георгіївською, на початку якої розташований ресторан.