Вірменський костел у Жванці

Історія

Жванецький комплекс вірменського костелу Комплекс вірменського костелу в Жванці

Перші вірмени прийшли з Молдавії та Валахії відроджувати мальовничі жванецькі простори вздовж лівого берега Дністра після значних руйнувань бойових дій попередніх десятиліть ще на початку 1670-х (до турецької окупації Поділля 1672 року), але серьезно закріпитися тут за пару років вони не встигли. Хоча за твердженнями істориків саме в той час в містечку з’являється перший дерев’яний костел їхньої діаспори.

Двадцять сім років панування Османської імперії, під час якого своїх нищівних ударів завдавали і свої, і чужі (за цей час поляки двічі відвойовували Жванець, причому Ян ІІІ Собеський (1629 1696) в 1673-ому наказав зруйнувати всі будівлі міста у зв’язку із його стратегічною важливістю). Тому після звільнення в 1699 році прибулим сюди на запрошення господарів маєтку хотинським грекам і кам’янецьких вірмен довелося відновлювати його заново.

Оборонна стіна Жванецького вірменського костьолу Оборонна стіна вірменського костьолу

В тому ж році вздовж головного шляху Кам’янець – Хотин на чисельні пожертви вірян та гроші Лянцкоронських за активної участі похованого тут пізніше отця Григора Ханкевича (раніше був представником єпископа Красинського в Туреччині та заповів храму своє майно) постала нова мурована вірменська святиня. Великий і красивий храм з шістьма ризницями (головна на честь святого Грогора) був за свідченнями сучасників побудований в іонічному стилі та отримав хрещення на честь Непорочного Зачаття Діви Марії, позолочена статуя якої прикрашала центральний фасад між кутовими дзвіницями.

Магдебурзьке право, яке отримало місто у зв’язку із запустінням, та вдале розташування на торгівельному шляху біля мосту через Днестр на початку XVIII століття при підтримці прибулих вірменських комерсантів з правом від господарів на торгівлю зерном, лісом, сіллю та угорським вином дуже швидко перетворило його на один з квітучих центрів Подільської землі. Разом з Жванцем процвітав і католицький храм.

В 1768 році турецько-татарські війська, скориставшись смутою Барської конфедерації, розорили місто, спопеливши всі прилеглі до замку будівлі, а наступного року з костелом Непорочного Зачаття розправилися конфедерати. Армянська громада була змушена знов покинути свої розкішні маєтки з великими садами, повернувшись в Кам’янеця перечекати погані часи. Із собою вони забрати і ту саму позолочену статую Діви Марії з центрального фасаду свого храму, яка перекочувала до каплиці святого Степанаса.

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії в Жванці Костел Непорочного Зачаття в Жванці

Повернення вірменської діаспори до Жванця в 1782 році (під час поділу Річи Посполітої) почалося з відновлення її оборонної святині (на стінах були вимурувані чисельні бійниці та контрфорси), яка майже повністю відновила зовнішній вигляд попереднього храму, тільки з декором в стилі стриманого бароко. По закінчені робот в 1791 році його було консекровано львівським вірменським єпископом Якубом Валеріаном Тумановичем (1714 – 1798).

Із збагаченням громади начиння костелу Непорочного Зачаття теж ставало дедалі розкішнішим — так історики відмічають велику кількість картин в його інтер’єрах, з яких особливо виділялася “Коронування Григором царя Трдата и цариці Ашхен” (1,2м х 0,6м) та привезена жванецьким парафіяльним священником Миколаєм Ганкевичем в 1786-ому із Замостя особливо шанована серед вірмен ікона святого Каетана в золотому окладі з коштовними каміннями, чисельний срібний посуд та інші предмети культу, а також книги, включно венеціанський служебник 1162 року (вірменське літочислення — 1713 рік).

Слава про український Жванець, як про дуже привітне до переселенців завдяки толерантній політиці володарів містечко, рознеслася далеко за межі країни — в метричних книгах парафії стрічаються записи про багато вихідців із Середньої Азії та безпосередньо Вірменії.

Різьблені барокові елементи центрального фасаду Жванецького костелу Різьблені елементи фасаду жванецького костелу

А окупаційна московська влада не була б собою, якщо б не почала утиски вірян в межах домінування православ’я під різними слушними приводами — так служити в храм на початку XIX століття почали призначати вже з польських священників, що поряд із культурними заборонами та відселенням багатьох місцевих до Гаврилівки у зв’язку із планованим (але так і не здійсненим) будівництвом фортеці в 1843-ому зрештою звело вірменську громаду нанівець.

Католицьке служіння протягом десятиліть в 1869-ому нарешті приносить костелу статус парафіяльного, хоча начиння та частина книг лишилися від зниклої діаспори. При доволі невеликій місцевій католицькій громаді він так і існував на межі виживання, зрідка відвідуваний подорожуючими вірменами, аж до 1935 року, коли окупаційна влада московських рад закрила храм у рамках своєї атеїстичної боротьби за уми та серця своїх нових підданих.

Костелу Непорочного Зачаття в Жванці пощастило пережити дві світові війни ХХ століття і сімдесят років радянської окупації, під час якої він з 1935-ого використовувався як майстерня для сільгосптехніки, та стріти в 1991 році світанок української незалежності в доволі непоганому стані. А з наступного року почався процес повернення його в лоно католицької церкви – консекровано за два роки Кам’янець-Подільським єпископом Яном Ольшанським (1919 — 2003) і віддано під опіку отців-паулінів кам’янецької парафії святого Миколая, які продовжують роботи по його відновленню і зараз.

Архітектура

Стара будівля на території комплексу жванецького костелу Стара будівля на території комплексу костелу

Комплекс вірменського костелу Непорочного Зачаття нині значно менший за територією від початкового, який раніше включав діаспорний цвинтар більшою частиною зниклий ще в XIX столітті, складають оборонна стіна та безпосередньо сам храм.

Вірменський костел – однонавова кам’яна споруда з двома невеличкими ризалітами- екседрами на місці осей трансепту та сегметно замкненою апсидою під напівциркульними зводами з кам’яним різьбленням по п’ятах в стилі пізнього бароко. Головним акцентом споруди слугує центральний фасад з оновленими вежами кутових дзвіниць, декор якого складають членування на дзеркала підкреслене пілястрами доричного ордеру, коробова арка вікна та кам’янорізблені табличка с гербом міста та вишуканий портал центрального входу.

Оборонна стіна з бутового каменю (частково відновлена) рівномірна із залишками фортифікаційних елементів (бійниць та контрфорсів). Вона має дві брами — більш пізню та більш стару із залишками сторожки на місті давньої споруди 1699 року побудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька обл., с. Жванець.

H3. Як дістатися

Автотранспортом по шляхом Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), який через Жанець проходить повз костел Непорочного Зачаття Діви Марії.

Міжміським транспортом або приміським з Кам’янець-Подільського до колишньої святині вірменської громади Жванця.

Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті