Історія
Комплекс вірменського костелу в Жванці
Перші вірмени прийшли з Молдавії та Валахії відроджувати мальовничі жванецькі простори вздовж лівого берега Дністра після значних руйнувань бойових дій попередніх десятиліть ще на початку 1670-х (до турецької окупації Поділля 1672 року), але серьезно закріпитися тут за пару років вони не встигли. Хоча за твердженнями істориків саме в той час в містечку з’являється перший дерев’яний костел їхньої діаспори.
Двадцять сім років панування Османської імперії, під час якого своїх нищівних ударів завдавали і свої, і чужі (за цей час поляки двічі відвойовували Жванець, причому Ян ІІІ Собеський (1629 1696) в 1673-ому наказав зруйнувати всі будівлі міста у зв’язку із його стратегічною важливістю). Тому після звільнення в 1699 році прибулим сюди на запрошення господарів маєтку хотинським грекам і кам’янецьких вірмен довелося відновлювати його заново.
Оборонна стіна вірменського костьолу
В тому ж році вздовж головного шляху Кам’янець – Хотин на чисельні пожертви вірян та гроші Лянцкоронських за активної участі похованого тут пізніше отця Григора Ханкевича (раніше був представником єпископа Красинського в Туреччині та заповів храму своє майно) постала нова мурована вірменська святиня. Великий і красивий храм з шістьма ризницями (головна на честь святого Грогора) був за свідченнями сучасників побудований в іонічному стилі та отримав хрещення на честь Непорочного Зачаття Діви Марії, позолочена статуя якої прикрашала центральний фасад між кутовими дзвіницями.
Магдебурзьке право, яке отримало місто у зв’язку із запустінням, та вдале розташування на торгівельному шляху біля мосту через Днестр на початку XVIII століття при підтримці прибулих вірменських комерсантів з правом від господарів на торгівлю зерном, лісом, сіллю та угорським вином дуже швидко перетворило його на один з квітучих центрів Подільської землі. Разом з Жванцем процвітав і католицький храм.
В 1768 році турецько-татарські війська, скориставшись смутою Барської конфедерації, розорили місто, спопеливши всі прилеглі до замку будівлі, а наступного року з костелом Непорочного Зачаття розправилися конфедерати. Армянська громада була змушена знов покинути свої розкішні маєтки з великими садами, повернувшись в Кам’янеця перечекати погані часи. Із собою вони забрати і ту саму позолочену статую Діви Марії з центрального фасаду свого храму, яка перекочувала до каплиці святого Степанаса.
Костел Непорочного Зачаття в Жванці
Повернення вірменської діаспори до Жванця в 1782 році (під час поділу Річи Посполітої) почалося з відновлення її оборонної святині (на стінах були вимурувані чисельні бійниці та контрфорси), яка майже повністю відновила зовнішній вигляд попереднього храму, тільки з декором в стилі стриманого бароко. По закінчені робот в 1791 році його було консекровано львівським вірменським єпископом Якубом Валеріаном Тумановичем (1714 – 1798).
Із збагаченням громади начиння костелу Непорочного Зачаття теж ставало дедалі розкішнішим — так історики відмічають велику кількість картин в його інтер’єрах, з яких особливо виділялася “Коронування Григором царя Трдата и цариці Ашхен” (1,2м х 0,6м) та привезена жванецьким парафіяльним священником Миколаєм Ганкевичем в 1786-ому із Замостя особливо шанована серед вірмен ікона святого Каетана в золотому окладі з коштовними каміннями, чисельний срібний посуд та інші предмети культу, а також книги, включно венеціанський служебник 1162 року (вірменське літочислення — 1713 рік).
Слава про український Жванець, як про дуже привітне до переселенців завдяки толерантній політиці володарів містечко, рознеслася далеко за межі країни — в метричних книгах парафії стрічаються записи про багато вихідців із Середньої Азії та безпосередньо Вірменії.
Різьблені елементи фасаду жванецького костелу
А окупаційна московська влада не була б собою, якщо б не почала утиски вірян в межах домінування православ’я під різними слушними приводами — так служити в храм на початку XIX століття почали призначати вже з польських священників, що поряд із культурними заборонами та відселенням багатьох місцевих до Гаврилівки у зв’язку із планованим (але так і не здійсненим) будівництвом фортеці в 1843-ому зрештою звело вірменську громаду нанівець.
Католицьке служіння протягом десятиліть в 1869-ому нарешті приносить костелу статус парафіяльного, хоча начиння та частина книг лишилися від зниклої діаспори. При доволі невеликій місцевій католицькій громаді він так і існував на межі виживання, зрідка відвідуваний подорожуючими вірменами, аж до 1935 року, коли окупаційна влада московських рад закрила храм у рамках своєї атеїстичної боротьби за уми та серця своїх нових підданих.
Костелу Непорочного Зачаття в Жванці пощастило пережити дві світові війни ХХ століття і сімдесят років радянської окупації, під час якої він з 1935-ого використовувався як майстерня для сільгосптехніки, та стріти в 1991 році світанок української незалежності в доволі непоганому стані. А з наступного року почався процес повернення його в лоно католицької церкви – консекровано за два роки Кам’янець-Подільським єпископом Яном Ольшанським (1919 — 2003) і віддано під опіку отців-паулінів кам’янецької парафії святого Миколая, які продовжують роботи по його відновленню і зараз.
Архітектура
Стара будівля на території комплексу костелу
Комплекс вірменського костелу Непорочного Зачаття нині значно менший за територією від початкового, який раніше включав діаспорний цвинтар більшою частиною зниклий ще в XIX столітті, складають оборонна стіна та безпосередньо сам храм.
Вірменський костел – однонавова кам’яна споруда з двома невеличкими ризалітами- екседрами на місці осей трансепту та сегметно замкненою апсидою під напівциркульними зводами з кам’яним різьбленням по п’ятах в стилі пізнього бароко. Головним акцентом споруди слугує центральний фасад з оновленими вежами кутових дзвіниць, декор якого складають членування на дзеркала підкреслене пілястрами доричного ордеру, коробова арка вікна та кам’янорізблені табличка с гербом міста та вишуканий портал центрального входу.
Оборонна стіна з бутового каменю (частково відновлена) рівномірна із залишками фортифікаційних елементів (бійниць та контрфорсів). Вона має дві брами — більш пізню та більш стару із залишками сторожки на місті давньої споруди 1699 року побудови.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Хмельницька обл., с. Жванець.
H3. Як дістатися
Автотранспортом по шляхом Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), який через Жанець проходить повз костел Непорочного Зачаття Діви Марії.
Міжміським транспортом або приміським з Кам’янець-Подільського до колишньої святині вірменської громади Жванця.