Струмочок – це прадавня традиційна забавка-танець, в яку грали (танцювали) практично всі покоління, починаючи з наймолодшого віку та використовуючи залежно від події в якості розважальної чи обрядової. Різницю складали лише супровідні пісні, які і задавали тон всьому дійству. Адже в самій грі ще за часів далеких українських пращурів був закладений глобальний сакральний зміст про безконечність буття та продовження життя через парування. Тому в неї грали від малечку до старечку буквально на всіх загальних святах.
Навіть зараз її в якості розваги використовують на різноманітних закладах та гарного групової гри для дітей в обмеженому просторі задля відпрацювання навичок швидкість реакції і координації, свідомого власного вибору, виховання командного духу. Для пришвидшення руху струмка темп супровідної музики може наростати. За правилами гри кількість учасників має бути не парною (в разі, якщо парна кількість, то «ведучих» буде двійко, які виконують рух за правилами гри з деякою затримкою за часом, щоб не заважати один одному).
Дітки розбиваються на пари, які стають одна за одною в рядочик, піднявши гори зчеплені руки, щоб утворився своєрідний «тунель-коридор». Той хто залишився останнім без пари (ведучий) має пробігти крізь тунель, вихопивши по дорозі за руку когось з однієї з існуючих пар і разом зі своєю новою «парою» стати на початок «коридорчику».
Та дитина, яка лишилася без пари стає новим «ведучим». Вона за рухом вибігає з живого коридору слідом за новою парою і повторює ігрові дії попереднього «ведучого». Пари потроху пересуваються вперед, щоб заповнити звільнене місце. Таким чином забавка може тривати нескінченно довго.
Зауваження: рух крізь тунель одним гравцем чи парою має бути лише з кінця на початок задля уникнення зіткнень, а з кожним новим етапом струмочок рухається вперед, тому на якомусь етапі при обмеженості ігрового простору доведеться всьому «струмочку» повернутися на стартову позицію.