1. Два брати весь вік живуть, один на одного дивляться, докупи не зійдуться. (Небо і земля)
2. Толока не міряна, череда не лічена, один пастух пасе. (Небо, зорі, місяць)
3. Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. (Небо, зорі, місяць)
4. Один пастух тисячі овець пасе. (Місяць, зорі)
5. Торох, торох, на печі горох і окраєць хліба. (Небо, зорі, місяць)
6. Їде пані в золотім жупані. Жупан золотий — латка на латці. (Небо)
7. Ой за лісом, за перелісом золота діжа сходить. (Сонце)
8. Маленьке, кругленьке, все пожирає і вогонь любить. (Сонце)
9. Що сходить без насіння? (Сонце)
10. Висить золоте яблуко, а дістати не можна. (Сонце)
11. Що горить і попелу нема? (Сонце)
12. Всі його люблять. Всі його чекають. А хто подивиться, кожен скривиться. (Сонце)
13. Через вікно суне золоте сукно. (Сонячне проміння)
14. Мету, мету, не вимету. Несу, несу, не винесу. Пора прийде — само вийде. (Сонячне проміння)
15. Іде лісом — не шелестить, іде водою — не плюскотить. (Проміння)
16. По соломі йде, а не шелестить. (Проміння)
17. Без рук, без ніг, а все поле оббігало. (Проміння)
18. Ішов волох, розсипав горох, почало світати — нема що збирати. (Місяць, зорі)
19. Світить, а не гріє. (Місяць)
20. Що то світить без прозору? (Місяць)
21. Серед двора, двора лежить червона сковорода. (Місяць)
22. Батько високий, мати низька, син кучерявий, дочка сліпа. (Небо, земля, день, ніч)
23. Що найбагатше? (Земля)
24. Де середина землі? (Під тобою, бо Земля куляста)
25. Що посеред землі стоїть? (Літера «м», зе—м—ля)
26. 365 чайок, 52 орли, 12 голубів — одне яйце знесли. (Рік)
27. Дуб, дуб — довговік, на ньому 12 гілок, на кожній гіляці по 4 гнізді, в кожному по 7 яєць, і кожному ім’я єсть. (Рік, 12 місяців, 4 тижні, дні)
28. Червона корова всіх людей поборола. А білий віл всіх людей підвів. (Ніч, день)
29. Що в нас ясне і темне? (День і ніч)
30. Чорне сукно лізе через вікно. (Ніч)
31. Прийшла баба, сама чорна, і в чорний жупан заховала тарілочку у сивий туман. (Ніч)
32. Що то за гість, що темноту їсть? (День)
33. Не йде і не біжить, і на одному місці не стоїть. (Вітер)
34. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)
35. Прийшов хтось та взяв щось, та пішов туди, ніхто не знає куди. (Вітер)
36. Безкостий Марко перепливе море шпарке. (Вітер)
37. Крутиться, вертиться, нікого не боїться. Ходить весь вік, а не чоловік. (Вітер)
38. Живе без тіла, говорить без язика. Ніхто його не бачить, тільки чує. (Вітер)
39. Вдень на небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Туман)
40. Сірий кабан усе поле заляг. (Туман)
41. Два кабани усе поле залягли. (Туман)
42. Сірі гуси всеньке поле вкрили. (Туман)
43. Що плаче без голосу? (Роса)
44. Місяць бачив — недобачив. Сонце вкрало — не сказало. (Роса)
45. Зоря — зірниця по землі ходила, ключі загубила. (Роса)
46. Ішла жінка до овець, загубила гребінець. Місяць бачив — недобачив. Сонце взяло і сховало, подрочилось та й віддало. (Роса)
47. Сірий віл випив води повний діл. (Мороз)
48. Повний діл води за одну ніч вип’є. (Мороз)
49. Що за гість, що тепле їсть? (Мороз)
50. Без рук, без ніг, а малювати вміє. (Мороз)
51. Без рук, без олівця, а малює без кінця. (Мороз)
52. Без рук, без ніг, без молотка скує містка. (Мороз)
53. Хто поміст помістив — без сокири, без гвіздків, без клинків, без підклинків? (Мороз)
54. Що це біле землю криє? (Сніг)
55. Крутиться в повітрі, а на землю сідає. (Сніг)
56. Дрянтиве рядно все поле вкрило. (Сніг)
57. Біле покривало весь світ обійняло. (Сніг)
58. Звідки хоч кинь — не розіб’ється. Кинь на воду — розпливеться. (Сніг)
59. Надворі — горою, а в хаті — водою. (Сніг)
60. Коло нашої криниці скидають воду в копиці. (Відкидають сніг)
61. Летить птиця без крил, без ніг. Зварив кухар без вогню, з’їла дівка без рота. (Сніг)
62. Живе — лежить, а помре — побіжить. (Сніг)
63. Лежав, лежав та й у річку побіжав. (Сніг)
64. Біле, як сорочка, пухнате, як квочка. Крил не має, а гарно літає. Що це за птиця, що сонця (варіант — вогню) боїться? (Сніг)
65. На вогні не горить, а в воді не тоне. (Крига)
66. Само з води і на воді плаває. (Крига)
67. З води зроблене, і по воді плаває. (Крига)
68. Вдень вікно розбите, а за ніч вставлене. (Ополонка)
69. Що росте догори корінням? (Сомпляк під дахом)
70. Коли можна воду носити в решеті? (Зимою)
71. Вночі тріщить, а вдень плющить. (Напровесні)
72. Приїхав гість та й став на поміст. Розпустив коні по всій оболоні. (Повінь)
73. Що біжить без повода? (Вода)
74. Хоч я й без ніг, — біжу прудко. Не сплю, не їм ні вдень, ні вночі. Хоч ніколи не встаю з ліжка. (Вода)
75. Зимою спить, а літом шумить. (Вода)
76. Що біжить без прогону? (Вода)
77. Що найздоровше? (Вода)
78. Всі тварини вживають і в кожній хаті його мають. (Вода)
79. Крутиться, вертиться, а все берега держиться. (Вода або п’явка, або колесо в млині.)
80. Без ніг, а біжить, без рук, а рукава має. (Річка)
81. Серед села тягнеться довга стріла. (Річка)
82. Тече, тече — не витече. Біжить, біжить — не вибіжить. (Річка)
83. Де є річка без води? (На мапі)
84. В яких морях води немає? (В намальованих)
85. Посеред села стоїть бочка вина. (Став)
86. Що стоїть посеред моря? (Острів)
87. Ревнув віл на сто гір, на тисячу городів. (Грім)
88. Заревав віл на сто сіл, на чотири города. Кличе сина з-під Косина, з-під Китайгорода. (Грім)
89. В Гайсині дрова рубають, а в Зятківцях тріски летять. (Грім)
90. Ніхто його не бачив, а всякий чув. Без тіла, а живе. Без язика, а кричить. (Луна)
91. Ждуть, ждуть, а як покажусь, то ховатись почнуть. (Дощ)
92. Тонкий, високий упав в осоку. (Дощ)
93. Сказали, зв’язали, до води погнали. Хоч не хоч, а пий, і людей напій. (Дощ)
94. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
95. Одній дівчині запропонували з’явитись ні пішки, ні возом, ні полем, ні дорогою і стати між літом і зимою. Як це пояснити? (Весна)
96. Що найвеселіше? (Весна)
97. Що найкраще? (Життя або весна)
98. Сонце пече, липа цвіте, жито дозріває, коли це буває? (Літом)
99. Яке каміння на дні моря? (Мокре)
100. Якого каміння в морі не буває? (Сухого)
101. У землі росте, у воді кохається, а кинь у воду — зламається. (Сіль)
102. Що у воді родиться, а води боїться? (Сіль)
103. Без мами родилося, без мами живе, а побачить маму, знову умре. (Сіль)
104. Нижче трави, а вище гори. (Стежка)
105. Лягла гася, простяглася. Як устане, то й неба дістане. (Дорога)
106. Що лежить, не маючи кінця? (Дорога)
107. Що то лежить без країни? (Дорога)
108. Така я довга, що й кінця нема. Лежу собі тихесенько, нікого не займаю. Тільки одні добрі люди день і ніч топчуть мені груди. (Дорога)
109. Їде з села в село, не рухаючись з місця; ні рук, ні ніг не має, до кожного села доходить і нікому не звертає. (Дорога)
110. Якби я встала, то б неба дістала. Якби руки та ноги, то й злодія зв’язала. Якби рот та очі, то б усе розказала. (Дорога)