Пісні українського Дів-вечіра. Вінкоплетіння (частина перша)

1.
Ой не сиди, моя дочко, не думай,
Іди собі за зіллячком за Дунай. (рядок повторюється двічі)

За Дунаєм райське зілля китичками,
Та вже тобі не гуляти з дівочками. (рядок повторюється двічі)

За Дунаєм райське зілля купочками,
Та вже тобі не ходити з парубками. (рядок повторюється двічі)

2.
Ой в долину йа, дружечки,
В долину,
По червону, по червону
Калину,

По зелений, по зелений
Барвінчик,
Нашій пані молоденькій
На вінчик.

3.
Пішла молода, пішла молода (рядок повторюється двічі)
В сад-виноград по грушки,

Та взяла з собов, та взяла з собов (рядок повторюється двічі)
Дві молоденькі дружки.

Та й рве бервінок собі на вінок, (рядок повторюється двічі)
Та й жалібненько плаче.

Прийшов до неї сам ненько її: (рядок повторюється двічі)
- Чого ж ти, доню, плачеш?

Та й чи жаль тобі за цим подвір’ям, (рядок повторюється двічі)
Чи за нами старими?

- Та й не жаль мені за цим подвір’ям, (рядок повторюється двічі)
Ні за вами старими,

Лишень жаль мені за русов косов, (рядок повторюється двічі)
За дівоцкою ношов.

Скрипнички грают, дівки гуляют, (рядок повторюється двічі)
Лиш мене не приймают

Ні до жіночок, ні до дівочок, (рядок повторюється двічі)
Лиш під злотний віночок.

4.
З гори та в долину
По червону калину,
По хрещатий барвіночок
Наталі на віночок,
По хрещате зілля
Наталі на весілля.

5.
Дай, мамко, голку
Та й ниточку шовку,
Най пришиєм квіточку
З зеленого барвіночку
Молодому¹ на головку.

6.
Хрещатий барвіночку, (рядок повторюється двічі)
Й не лежи в городочку.

Не подобочка твоя (рядок повторюється двічі)
У городці лежати.

А й подобочка твоя (рядок повторюється двічі)
Й у віночку плясати.

7.
Пусти мене, мій батеньку, на гору тую;
Нехай же я на тій горі погуляю
І квіточку на квіточку нащипаю,
Фіялочок на віночок назриваю:
- Нащо ж тобі, дитя моє, сей синенький цвіт,
Що вже тобі, дитя моє, зав’язаний світ!..

8.
На горі фіялочка зелененька,
Туда ішла Марусенька молоденька,
А за нею Юрасенько істихенька:

- Вернись, вернись, Марусенько, уже ж ти моя!
Вона стала — одгадала: – Ще ж я не твоя!
Ще я в батька паняночка, а ти в свого пан;
Шукай собі паняночки такої, як сам!
- Із’їздив я, Марусенько, усі города,
Та не найшов такої, як ти, молода…

9.
Два павуки землю точили, (рядок повторюється двічі)
Два братчики в місто ходили. (рядок повторюється двічі)

Два братчики в місто ходили, (рядок повторюється двічі)
Та й шовчику накупили, (рядок повторюється двічі)
Та й віночок накитили.

Два павуки землю точили, (рядок повторюється двічі)
Дві сестрички в місто ходили. (рядок повторюється двічі)

Дві сестрички в місто ходили, (рядок повторюється двічі)
Та й позлітки накупили, (рядок повторюється двічі)
Та й віночок накитили.

10.
- Ти, молодейка,
Подивися в віконечко,
Чи час віночки вити?
- Час віночки вити,
Час було і пришпилити.

11.
- Кравчи, сванійку, кравчи!
Чи не треба тя вчити?
- Я кравчиха з міста,
Хорошая невіста.
Учила мене мати
Вінці пришпиляти.

12.
Да ходила Марусенька по городу,
Да садила сад-виноград із приполу,
Да забула ворітечок зачинити,
Да мусила свого пан-отченька попросити:
- Ой зачини, мій батеньку, ворітечка,
Поки прийде Юрасько з боярами,
Да витопче сад-виноград чоботами…
- Ой не жалуй, донько моя, сих виннових квіт,
Да пожалуй, моя доньку, молоденьких літ:
Сії дві квіточки да зростуться,
Твої всі розкоші да минуться.
- Да минаються розкошеньки, сама бачу,
Не раз, не два по розкошах та заплачу!

13.
Стадо моє вороненьке,
Топчи зіллє зелененьке,
Топчи руту ще й м’яту,
Ще й крупчистий барвінок,

Що ходила да поливала,
Зроду вінка да й не звивала,
Тоно ’дненького звила, (рядок повторюється двічі)
Да й того не зносила,
Да женишку пришила.

14.
Через сіни садочок;
Вили Марусі віночок,
Та й покотили по столі,
По квітчастому скатертю:
- Та прийми, батеньку, віночок,
Із ярої рути сердечко.1
- Не прийму, доненько, не прийму,
З жалю ручечок не здійму,
За слізоньками не бачу;
Єсть у тебе, доненько Марусю, служечка,
Старшая дружечка:
Вона встане і гляне,
Вона і привитать,
І на здоров’є спитать.

15.
Марусенька сиріточка, а Юрасько пан;
Було б тобі да шукати такої, як сам…
- Ой виїздив всю країну, увесь білий світ,
Да не найшов такої, як Маруся-цвіт!

1 …вершок із ярої рути.