1. Ні столяр, ні кузнець, ні плотник, а перший у селі робітник. (Кінь)
2. Чотири топтала, одно махало да трав’яної мешок. (Кінь)
3. Чотири діди – назад бородами. (Копачi ноги)
4. Прибігла шурда-бурда та схватила щики-брики. Та зачули м’якинники. Дали знати житникам. – Гей, ви, житники! Сідайте на вісники, доганяйте шурду-бурду, видирайте щики-брики. (Вовки, вівці, собаки)
5. Дві голови, дві руці і шість ніг. (Хлопець їде на коні)
6. Чого кінь іржить? (Бо не вміє говорити)
7. Коли кінь своєї шкури боїться? (Тоді, коли його б’ють батогом)
8. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Ноги, роги, хвіст)
9. Зайшло добро в добро. Чоловік вирвав добро і добро з добра добром вигнав. (Корова зайшла в просо, чоловік вирвав проса і вигнав корову)
10. Чого корова лягає? (Бо не може сісти)
11. Куплено три корови по 500 крбованців. По чому прийшла кожна корова? (По дорозі)
12. Посеред двора стоїть копа: спереду вила, а ззаду мітла. (Корова)
13. Чотири тереленки, два короленки везуть торулицю за хвіст на вулицю. (Колеса, воли, віз, дишель)
14. Ой за лісом за перелісом шевці шкуру мнуть. (Поросята свиню ссуть)
15. Хто родиться з бородою? (Цап)
16. Що козі буває як сім літ минає? (Восьмий рік наступає)
17. Вбив, що не бачив. І з’їв, що на світі не було. (Вбив кітну козу)
18. Двічі родиться, а раз вмирає. (Півень)
19. Ходить дід над водою з червоною бородою. (Півень)
20. Хто двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Тим, що в пісні)
21. Яким гребінцем не можна розчесатися? (Курка)
22. На нашій Палашці сорок рубашек. (Від коліна)
23. Від чого в качки червоні ноги? (Гуска)
24. Купалося, купалося, а сухою зосталося. (Гуска)
25. Біле, як сніг, надуте, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть. (Гуска)
26. Летів гусь.
А проти нього – стадо гусей.
- Здорові були, сто гусей! – каже гусь.
- Нас не сто, – кажуть гуси,
А нас – стільки,
А щоб ще стільки,
Та пів-стільки,
І четверть стільки
Та ще ти один,
Аж тоді було б сто гусей!
Скільки було гусей?(задачка про 36 гусей) (36)
27. Від чого гуска пливе? (Від берега)
28. Ззаду вильце, спереду шильце, зверха чорне суконце, під сподом біле полотенце. (Ластівка)
Мотовило – шатало попід небом ходило, понімецьки говорило. (Ластівка)
29. Без дерева, без сокири, а хату будує. (Ластівка)
30. Біла латка, чорна латка по дереві скаче. (Сорока)
31. Чорніше, як вуголь, біліше, як сніг. (Сорока)
32. Якої птиці назва складається з 40 “а”? (Сорок – а)
33. Летить сорока. А за нею сорок. Скільки їх летіло? (Двоє: самець і самка)
34. Ворона летіла, а сова на хвості сиділа. (Ворона дійсно в повітрі летіла, а собака на землі на хвості сиділа)
35. Було на полі сорок кіп, на кожній копі по сорок ворон, коло кожної ворони по сорок вороненят. Скільки було вороненят? (64 000)
36. На дереві сиділо 23 ворони. Мисливець три вбив. Скільки осталось? (Три ворони вбило, а решта розлетілася)
37. Чого ворона по лісу летить? (Бо ліс до ворони не летить)
38. Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. Хату на хаті має, жабам рахунок знає. (Чорногуз)
39. Летять гуски, дубові носки і кажуть: — То-то ми, то-то ми. (Журавлі)
40. Що то летить без полосу? (Орел)
41. Чи може страус назвати себе птицею? (Ні, бо страус не говорить)
42. На що горобці цвірінькають? (На писк)
43. Ішов дощ. Летіли горобці. На яке вони дерево сіли? (На мокре)
44. Було скількись горобців і скількись стовпців. Як сяде по два горобці на один стовпець, то буде лишній горобець. А як сяде по одному, то буде лишній стовпець. Скільки було горобців і скільки стовпців? (Три стовпці, чотири горобці)
45. Без воронки, без дна повна бочка вина. (Яйце)
46. Без дірочки, без денця повна бочка яєць. (Яйце)
47. Біленька бочка – два різних вина. (Яйце)
48. Біленька й жовтенька вкупу не змішаєш. (Яйце)
49. Без дна, без накришки повна діжка талалапки. (Яйце)
50. Що за страва, що в солі кипить, а при їжі солиться? (Яйце)
51. Відро води і відро солі. Соли, соли і несолоне. (Яйце)
52. Котилося по тарілці, упало і розбилося на дрібці. (Яйце)
53. Котилася діжа, докотилася до камінця і розбилася – жоден майстер не справить (Яйце)
54. Схоже на бочку, а потурбуйся, матимеш квочку. (Яйце)
55. Біле, кругле довго спокійно лежало, потім – задрожджало, затріщало та неживим стало. (Яйце)
56. Чи можна з’їсти двоє яєць наще? (Ні, бо друге яйце вже буде не наще)
57. Маленьке, біленьке, легеньке, а через хату не перекинеш. (Пір’я)
58. Мале підійме, а велике хати не перекине. (Пір’я)
59. Летів птах та на землю — бах! Води не смутів, і сам не полетів. (Пір’я)
60. Його не було, нема і не буде. А ім’я його існує. (Пташине молоко)
61. Чотири чотирині, два розтопирнички, сьомий вертун. (Піг, вуха і хвіст у собаки)
62. Що попсіє? (Шерсть)
63. Чого пес хвостом вертить? (Бо хвіст псом не вертить)
64. Коло бабусі сидить у кожусі, проти печі гріється, без водички миється. (Кіт)
65. Шерсть м’якенька, а кігті гостренькі. (Кіт)
66. В хаті в 4-х кутках по котові. І проти кожного кота по три коти. Скільки котів? (Чотири)
67. Прийшов мельник до млина. А в млині 4 кутки, в кожному кутку по 4 мішки, в кожнім мішку по 4 кицьки, в кожній кицьці по 4 котеняти. Скільки всього ніг? (Дві ноги лише в мельника, а в кицьок і кошенят не ноги, а лапи)
68. Красота взяла чистоту та понесла на висоту. Як не буде благодаті, то не будеш сидіти в хаті. (На кота впав вогонь, кіт вискочив на горище, благодать – вода)
69. Бігла потютюха, нащурила вушка. Питається в дзвона, чи хапко вдома. (Миша)
70. Під полом, полом ходить баришня з колом. (Миша)
71. Хвіст – як ниточка, само – як калиточка, а очі – як сім’я. (Миша)
72. Хто над нами вверх ногами ходить, не страшиться і нікого не боїться? (Муха)
73. Лазить над головами догори ногами. Завжди мандрує, все покуштує. (Муха)
74. Коли я з головою – мене гонять, а без голови – їдять. (Муха – уха)
75. Летить — бурчить, сяде — мовчить. А хто його вбиває, той свою кров проливає. (Комар)
76. Чорний, пречорний, скаче праворно. Живе у честі — у собак у шерсті. (Блоха)
77. Біленьке, маленьке, по верхам лазить. (Білка)
78. Хто влітку сірий, а зимою білий? (Заєць)
79. Під яким деревом заєць сидить, як дощ іде? (Під мокрим)
80. Три зайця – скільки буде вух? (Двоє)
81. Хто влітку гуляє, а взимку спочиває? (Ведмідь)
82. Що ходить, а не говорить? (Риба)
83. Крила є, а не літає, ніг нема, а не доженеш. (Риба)
84. Їхала пані в золотім жупані. В’їхала в сад, не вернулася назад. (Риба)
85. Кинув не палку, вбив не галку, скубу не пір’я, їм не м’ясо. (Рак)
86. Череп не ворон, рогат, не бик. Мал, а не страшно взяти. Как его звать? (Рак)
87. Швець — не швець, кравець — не кравець. Держить у роті щітинку, а в руках ножиці. (Рак)
88. Не яйце, — а в шкаралупі, не кіт, — а з вусами, погане на вроду, а завжди любить воду. (Черепаха)
89. Живе у воді, а на березі плодиться. (Черепаха)
90. Куди собака, за собою хату носить. (Черепаха)
91. На горі хатина, а в воді свитина. (Черепаха)
92. Ходить по городу великого роду. Ноги, як лопата, а сліду не знати. (Жаба)
93. По дорозі стрибає, а в воді плаває. (Жаба)
94. Чорне чечір’я без кісток, без пір’я. (П’явка)
95. Без жил, без сустав переплив увесь став. (П’явка)
96. Безкостий бугай переплив Дунай. (П’явка)
97. Бугай безкостий переплив Донець безмостий. (П’явка)
98. За лісом, за перелісом золота палиця лежить. (Гадюка)
99. За лісом, за перелісом довгеньке, золотеньке лежить. Хто іде, той у руки не возьме. (Гадюка)
100. Посеред ліса лежить шмат заліза. Хто іде — обмине, бо треба добре руки накувати, щоб його взяти. (Гадюка)
101. Серед села лежить шмат заліза. Ніхто його не бере, бо в руки пече. (Гадюка)
102. Без рук, без ніг, а по землі ходить. (Гадюка)
103. Котиться клубок зовсім без ниток. Замість ниточок триста колючок. (Їжак)
104. Під кущиком, під дубочком звився, скорчився клубочком. (Їжак)
105. Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (Їжак)
106. Ніс, як у свинки, та колючі щітинки. (Їжак)
107. В старій кожушині скаче по долині. (Метелик)
108. Летить – вис, сяде – рис. (Жук)
109. Тисяча тисяч бондарів роблять хату без вуглів. (Комашиння)
110. Що в хаті не тесане? (Павутиння)
111. Висить сито не руками звито. (Павутиння)
112. Розгорнувся птах у куточку; тиче сіточку на смерточку — рідній сестрі, близькій свасі рідній мущі та комащі. (Павук)
113. Ліз під драбину та впав межи свині. Сотається, мотається, за шерстину тримається. (Павук)