Історія

Польські фільварки, що нині входять до складу Кам’янець-Подільського, колись вважалися міським передмістям, де панували підприємливі городяни польської громади, облаштувавши на великих земельних наділах вздовж головної дороги власні хутори з чималим прибутком. Правда вони ж, хоч і під захистом фортеці та поза міських укріплень, потрапляли під перший удар ворога.

Як і будь-яке досить велике поселення (близько пів-тисячі людей), Польські фільварки мали свій власний храм, освітлений на честь святого Гергія-Змієборця. Хоча дата його заснування достеменно і не відома, але історичні свідчення доводять, що вже в першій половині XVIII століття прихід не тільки існував, але й активно діяв.

Так в 1740 році між братством польсько-фольварецькой церкви і настоятелем церкви святих Петра і Павла Іоанном Плісским вибухнуло справжнє протистояння за право власності на храм, в ході якого всіма правдами і неправдами виклопотаний Святогеоргіївський таки залишився в підпорядкуванні підприємливого пастиря, хоча він і був змушений взяти собі в допомогу вікарія Антонія Онуфрійовича для здійснення богослужінь у знову придбаному приході (1744 рік).

Лише через дванадцять років (1758) після вищеописаних подій польсько-фольварецькая церква знову здобула самостійність, при цьому особливим документом в 1771 року кам’янецьким магістратом за нею закріплювалися великі земельні володіння в північному вигині річки Сморіч уздовж основної дороги до міста.

З встановленням на подільських землях влади Російської імперії в ході другого поділу Польщі церковна влада Кам’янця-Подільського входить до сфери впливу православ’я. У ході процесу завоювання умів і сердець нових підданих Георгіївська церква, в числі інших уніатських храмів, незабаром (1795 рік) стала однією з російських твердинь віри.

Понад сторіччя проіснувала дерев’яна церква на Польських фільварках, але час зробив все чорну справу, перетворивши колись міцну будівлю в стару небезпечну будову. Очевидність неможливості подальшої експлуатація храмових приміщень постала ще в середині XIX століття. Тоді ж і було розпочато збір коштів на новий кам’яний будинок Божий, а вже в 1851 році було закипіло будівництво під керівництвом архітектора І. Аксельруда.

15 жовтня 1861 стало знаменною для пастви Польських фільварок Кам’янця – протоієреєм Павлом Троїцьким було освячено нову церкву з одним престолом в славу святого великомученика і Побідоносця Георгія (хоча роботи з оформлення розтягнулися пів- століття), а через два роки (1863 рік) своє місце поруч з новим храмом зайняла і дзвіниця, виконана в тому ж стилі.

Через двадцять років після відкриття (1881-й) в північній частині храмового будинку було відкрито другий престол на честь святої Софії та трьох її дочок: Віри, Надії та Любові.

Прихід радянської влади і нові правила існування релігійних організацій в рамках державної політики атеїзму в 1920- х поставили прихід Георгіївської церкви на межу існування, а закінчилися десятиліття утисків закриттям храмової будівлі і передачею її на баланс спиртзаводу в 1935-му, який використовував її в якості складського, встановивши перекриття на другому ярусі.

Пройдуть роки війни і мирного часу, тут на сім років влаштується планетарій (з 1983 року), поки на зміну сімдесятиріччу атеїзму не прийде епоха відродження духовності, коли храмовий комплекс на Польських фільварках в 1990 році буде повернений православній громаді Кам’янця, і не почнеться нова сторінка в його історії, де будуть відновлення колишнього вигляду і збільшення потоку вірян, статус кафедрального православного собору і любов прихожан…

Архітектура

Спочатку Георгіївська церква являла собою міцну дерев’яну триверху трьохпрестольну (св. Георгія, св. Іллі та св. Софії) споруду з дзвіницею над притвором. Причому загальна кількість дзвонів храму дорівнювало п’яти: чотири – на дзвіниці і один (найбільший) був встановлений на стовпах поруч на кладовищі.

Збережена ж до наших днів будівля середини XIX століття являє собою типовий проект у неоруському стилі, рекомендований для повсюдного будівництва на теренах великої Російської імперії. Ця п’ятибанна одноаспідна трехпрітворна (орієнтовані на північ, південь і захід) споруда в плані являє собою восьмикутний хрест.

Її чотири стовпи є опорою для високого восьмигранного світлового барабана з арочними вікнами на якому покоїться шатровий купол з цибулинним завершенням. Такими ж завершеннями підкреслюють загальний силует чотири куполи на кутах перетину основного кубічного об’єму. Особливий колорит храму на Польських фільварках надають псевдоруські акценти у вигляді щипців і кокошників, люкарнів і арок, напівколон і перспективних арок.

Розташована в західній частині комплексу дзвіниця Георгіївської церкви є триярусною спорудою, що складається з двох восьмигранних обсягів, які покояться на чотиригранному постаменті першого ярусу. Загальне її оформлення вторить стилю храмової будівлі і виконано в тому ж псевдоруському стилі.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька обл., м. Кам’янець -Подільський, вул. Суворова, 54.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), яке містом проходить по пр. Грушевського. Далі прямувати: вул. Князів Коріатовичів – вул. Суворова, де розташована Георгіївська церква.

Громадським транспортом до Кам’янець – Подільського, а потім – громадським транспортом на Польські фільварки, на центральній вулиці Суворова яких розташований храм.