Історія
Бурхливе XV століття з його феодальними та міждержавними війнами, що охопили схід Європи, подарував місту, яке сама природа нагородила надійним захистом стрімких скель і глибокого каньйону високого плато в петлі річки Смортіч, додаткову рукотворну потужну систему фортифікаційних укріплень. Складена з цілого ряду окремих вузлів в більш вразливих місцях оборони вона охопила кільцем високих стін з вежами зовнішній край Кам’янця.
Однією з таких слабких ланок міського захисту був брід через річку в північно-західній частині. Тому в XV столітті було прийнято рішення про спорудження неподалік від комплексу Польської брами вежі, що отримала назву згідно свого місцярозташування – «На броді». Правда спорудження її продовжилося і в наступному столітті.
А вже наприкінці XVII століття на плечі північно-західної захисниці Кам’янець-Подільського у підніжжя Монастиря францисканців лягли перші випробування – в ході бойових дій між Османською імперією та Річчю Посполитою за право володіння Поділлям вежа повністю позбулася даху з верхнім ярусом кладки.
Разом з втратою оборонного значення XVIII сторіччя позбавило колишню твердиню на броді Смотрича так само і зовнішніх відмінних рис, коли підновлені стіни із закладеними бійницями були вкриті плоским перекриттям з земляною засипкою, що перетворило її в ще одну забуту на задвірках історії архітектурну перлину.
Продовжуючи розпочату справу руйнування, на початку XIX століття весь внутрішній контур вежі був засипаний землею з метою підготовки майданчика для спорудження видовий альтанки, що нависає над каньйоном.
Настільки жалюгідне існування північно-західний вузел оборони міста тягнув аж до ХХ століття, коли держава звернула увагу на архітектурно-історичну цінність Кам’янець- Подільського, як однієї з найбільш повно збережених пам’яток середньовічної архітектури, що на початку століття мало відбилося на долі Вежі на броді, а в другій половині – призвело до ряду реконструкцій: консерваційні роботи 1962 року, відновлювальні заходи 1983 року після руйнівного паводка 1967-го (обвал частини скелі зі стіною, що спиралася на неї), які повернули твердині первісний вигляд.
Архітектура
Майже кругла в плані (діаметр варіюється від 9м до 10м) башта у підніжжя Монастиря францисканців органічно вписана на рівні першого ярусу в скельний рельєф північно-західного схилу плато над Смотричем. Віддалена на тринадцять метрів від водної гладі річки вона була додатковим ланкою підтримки комплексу Польської брами, з яким була пов’язана трьохсотметровою ділянкою оборони.
При товщині стін в 0,7м (у міській частини) – 1,3м (з напільного боку) і обопільнорозширюючимися щоками бійниць вхід Вежі на броді зі східної сторони на рівні другого ярусу додатково захищений крутим схилом, який так само служить підлогою першого ярусу і основою для перемичок – другого. Міжярусне повідомлення велося по драбині.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Полольскій, вул. Ковальська.
Посилання
- Легенди. Златі кучері Аурініі
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) до Кам’янця (по місту – пр. Грушевського / Хмельницьке шосе). Далі звернути на вул. Князів Коріатовичів, яка через Новопланівський міст прямує в Старе місто, де змінює назву на вул. Троїцьку. У Старому місті повернути на вул. Зарванську, а потім – поворот ліворуч на вул. Ковальську, де з боку краю плато розташована Вежа на броді.
Громадським транспортом по залізниці або маршрутним таксі до Кам’янець-Подільського. Потім міським – в Старе місто до зупинки «Троїцька площа», звідки пішки 10-15 хвилин вздовж вулиць: Петропавлівської – Татарської – Зантуської до Ковальської, на якій розташований один з північно-західних вузлів стародавньої оборони міста.