Історія
Кінець XIX – початок ХХ століть при вірі в перемогу прогресу і творення над руйнуванням у святому неведення одного кроку до катастрофи принесло містам Австро-Угорської імперії бурхливе зростання чисельності населення, пов’язане з розвитком промисловості і приватних ініціатив. У Тернополі ж, як одному з основних культурних центрів, основна ставка була зроблена на майбутнє – в місті засновуються відразу кілька навчальних закладів з причини того, що наявні вже не можуть вмістити всіх бажаючих.
Так 18 листопада 1911 року стало воістину знаменним днем – у самому центрі старого міста на одній ділянці були відкриті відразу дві школи: Друга державна гімназія по вулиці Святоіванівській і українська школа на вул. Косцюшко, будівля першої з яких збереглася досі – в ній нині розмістилася загальноосвітня школа №4.
Але будівлі, стіни якої повинні били стати променем надії майбутнього Тернополя, вже через три роки перетворилися на військову частину і лазарет для поранених – на землі Галичини прийшла Перша світова війна, яка на весь час військових дій зупинила навчальний процес.
Лише з відступом російської армії в 1917 році в храм знань повернувся шум дитячих голосів, щоб через всього рік стати центром зароджується українського державності, прийнявши в обійми на цілих два місяці витіснений зі Львова державний секретаріат Західноукраїнської народної республіки (21 листопада 1918 – 2 січня 1919) і проведені тут додаткові вибори в законодавчі збори.
Після важких воєнних років на два десятиліття в стінах Другої тернопільської польської гімназії, яка до того ж в 1935 році отримала ім’я видатного польського поета епохи романтизму Юліуша Словацького, запановував мир і спокій, який порушували лише шелест книжкових сторінок, звучний голос шкільного дзвінка і веселим гомоном перемін.
Бойові дії (після захоплення Західної України Радянським союзом з 1939 по 1941 роки на базі колишньої гімназії діяла перша міська середня школа) Другої світової не тільки зупинили навчальний процес, але сильно пошкодили саму будівлю.
У відновленому ж колишньому храмі наук, монументальність, зручне місце розташування і велика площа якого не сховалася від очей можновладців, в післявоєнні роки розмістився весь апарат обласного виконавчого комітету Тернопільщини.
Знову учні сіли за парти в оновлених класах тепер вже середньої школи №4 лише в 1986 році. З тих самих пір перлина архітектури, не дивлячись на всі перипетії кінця ХХ сторіччя, вже ніколи не закривала свої двері перед підростаючим поколінням тернополян, щоб не тільки забезпечити їх всіма необхідними знаннями в подальшому житті, але і м’яко направити їх на шлях добра і творення для мирного і благополучного майбутнього рідної землі.
Архітектура
Розташована в самому центрі старого Тернополя між парком ім. Шевченко і однойменним міським театром чотириповерхова будівля загальноосвітньої школи №4 має складний периметр, виконаний в стилі еклектики з домінуванням класичних рис за проектом віденських архітекторів.
Спочатку виконаний в стилі архітектурного мінімалізму, головний фасад її був декорований лише рустом, карнизами простого профілю та витонченими фронтонами над входами в будівлю. Крім того центральний вхід аж до Другої світової у сходового маршу прикрашала статую Юліуша Словацького з білого мармуру. Після реконструкції ж головний фасад будівлі доповнився колонним портиком композитного ордера, що спирається на аркаду з нависаючим фронтоном складного профілю.
Внутрішня планування колишньої тернопільської польській гімназії, а нині школи №4, створена за останніми прогресивним канонам початку ХХ століття, не тільки включала добре освітлені класні кімнати, а й гімнастичний зал, бібліотеки, шкільний театр, а також спеціалізовані археологічний, біологічний, фізичний, рисувальний кабінети.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., м Тернопіль, вул. Михайла Грушевського, 2.
Офіційний сайт: http://s4.te.ua
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е50 (М12) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк) або Н02 (Львів – Тернопіль). По місту: вул. Бережанська – Руська – Степана Бандери, потім по вул. Замковій до вул. Грушевського, де знаходиться будівля школи №4.
Громадським транспортом до залізничного вокзалу Тернополя, потім – пішки 10-15 хвилин по вулиці В’ячеслава Чорновола через Театральну площу до вулиці Михайла Грушевського, де розташований пам’ятник архітектури.