Історія
Її написана вітрами, дощами і теплом сонячних променів історія починалася на березі повноводної ріки, що протікала у вузькій ущелині серед високих відрогів Кременецьких (або як ще їх називають Авратінскіх) гір, які є частиною Карпат – там де зараз швидким потоком линуть автомобілі вздовж головної транспортної магістралі Кременця.
В анналах ж історії зафіксованих людською рукою на пожовклих аркушах пергаменту, що дійшов до нинішніх часів, гора, тоді ще під ім’ям Замковій, вперше з’являється в 1064 році завдяки фортеці на її вершині, як головного охоронця східних рубежів міста під час походу польського воїнства короля Болеслава II Сміливого (1042 – 1081) на Київ.
Витримавши разом з Кременцем незліченну безліч атак і облог в часи численних воєн і татаро-монгольської навали XII-XIII століть і не будучи жодного разу переможеним, непокірна твердиня була зруйнована руками свого володаря волинського князя Василька Романовича (1203 – 1269) за велінням темника великого хана в 1261 році.
І хоча основні укріплення на гребені були розібрані, Замкова гора не втратила своєї оборонної значимості, продовжуючи виконувати свої функції наступні півтора століття під час польсько-литовської боротьби за володіння землями Західної України, при цьому постійно стаючи ареною жарких баталій. Своїм відродженням фортеця під непереможним прапором зобов’язана XV століттю, що принесло збільшення напруженості в Східній Європі.
1536 рік ж став знаковим у подальшій долі міста у підніжжя гірського кряжу – у нього милістю короля польського Сигізмунда І (1467 – 1548) з’являється дбайлива господиня в особі його дружини Бони Сфорца д’Арагона (1494 – 1557).
Її величність за двадцять років правління (аж до свого виїзду на батьківщину в Італію) за допомогою довірених старост Станіслава Фальчевського та Фелікса Герцика не тільки відновила і зміцнила всі раніше побудовані на вершині гори фортифікаційні споруди, а й стала світочем католицизму для кременецької землі, заснувавши фундацію першого католицького храму, який потім перетворився на притулок ченців жебручого ордена францисканців. Її ж дбанням місто єдиним в окрузі отримало право на зберігання солі, а також проведення двох ярмарок на рік (у дні св. Варфоломія і св. Луки) (1539).
Через сторіччя фортеця під тиском війська Максима Кривоноса в 1648 році пала вперше і востаннє на своєму віку, щоб уже не відродиться, проте вклад королеви-матері у розвиток Кременця був настільки великий і залишив такі теплі враження, що не тільки Замкова гора була перейменована в Бону, але крізь століття народна пам’ять пронесла спогади, які, правду кажучи, обросли домислами і фантастичними жахливими подробицями.
Зараз укритий листвено-хвойним покривалом відріг гори Бони, що прикриває Кременець зі сходу – місцева визначна пам’ятка, принадна загадковістю історичних подій, що давно канули в Лету, і посилено підтримуваними місцевими жителями легендами, яких рік від року стає все більше. В її кам’яній душі надійно зберігається пам’ять про тисячі людських доль і історичних фактів, а крізь попіл часу можна вгадати місця, де знаходилися замкова церква Чудотворця Миколая і колишні королівські палати, городини (місця для укриття в разі атаки) заможних поміщиків і три дозорних вежі, східна гребля з двома мостами і глибокі рови…
Архітектура
Гірська гряда, відома під назвами Авратинських гір, центральну східну частину якої займає Замкова гора Кременця, що тягнеться вздовж головної міської (колишньої Широкій) вулиці, становить східне відгалуження Карпат. Створена мушльовим вапняком з частками органічних скам’янілостей, більшу частину яких становлять устриці, пактеніти і катілліти, вона з давніх часів активно використовувалася для отримання вапна.
Встелений зеленим покривалом змішаного лісу (у підніжжя більш – листяного, і хвойного на вершині) зовнішній покрив кременецьких гір створений родючим наносним шаром від півтора до трьох з половиною метрів з вапняковими оголеннями.
Найвища ж точка Волині – гора Бона висотою в 397м над рівнем моря є для Кременця не тільки хранителем міської історії в образі замка, а й, крім усього іншого, джерелом цілющої вологи – адже ключі з її надр живлять так званий «потік», що давав питну воду усій окрузі з давніх давен.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Тернопільська обл., м Кременець, гора Бона.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Величний Кременець
- Легенди. Кривавий душ для леді
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е40 (М06) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий). Далі – через Кременець вздовж центральної вулиці, що проходить по дну ущелини. Замкова гора знаходиться в центральній частині східної гряди (орієнтир – руїни замку, видимі з автотраси).
Громадським транспортом з Тернополя / Дубно до Кременця. Зупинка «Гора Бона».