Історія
![Вершина гір в Кременці](https://zabytki.in.ua/images/1660t.jpg)
Її написана вітрами, дощами і теплом сонячних променів історія починалася на березі повноводної ріки, що протікала у вузькій ущелині серед високих відрогів Кременецьких (або як ще їх називають Авратінскіх) гір, які є частиною Карпат – там де зараз швидким потоком линуть автомобілі вздовж головної транспортної магістралі Кременця.
В анналах ж історії зафіксованих людською рукою на пожовклих аркушах пергаменту, що дійшов до нинішніх часів, гора, тоді ще під ім’ям Замковій, вперше з’являється в 1064 році завдяки фортеці на її вершині, як головного охоронця східних рубежів міста під час походу польського воїнства короля Болеслава II Сміливого (1042 – 1081) на Київ.
Витримавши разом з Кременцем незліченну безліч атак і облог в часи численних воєн і татаро-монгольської навали XII-XIII століть і не будучи жодного разу переможеним, непокірна твердиня була зруйнована руками свого володаря волинського князя Василька Романовича (1203 – 1269) за велінням темника великого хана в 1261 році.
![Вершина найвищої волинської гори Бона](https://zabytki.in.ua/images/1658t.jpg)
І хоча основні укріплення на гребені були розібрані, Замкова гора не втратила своєї оборонної значимості, продовжуючи виконувати свої функції наступні півтора століття під час польсько-литовської боротьби за володіння землями Західної України, при цьому постійно стаючи ареною жарких баталій. Своїм відродженням фортеця під непереможним прапором зобов’язана XV століттю, що принесло збільшення напруженості в Східній Європі.
1536 рік ж став знаковим у подальшій долі міста у підніжжя гірського кряжу – у нього милістю короля польського Сигізмунда І (1467 – 1548) з’являється дбайлива господиня в особі його дружини Бони Сфорца д’Арагона (1494 – 1557).
Її величність за двадцять років правління (аж до свого виїзду на батьківщину в Італію) за допомогою довірених старост Станіслава Фальчевського та Фелікса Герцика не тільки відновила і зміцнила всі раніше побудовані на вершині гори фортифікаційні споруди, а й стала світочем католицизму для кременецької землі, заснувавши фундацію першого католицького храму, який потім перетворився на притулок ченців жебручого ордена францисканців. Її ж дбанням місто єдиним в окрузі отримало право на зберігання солі, а також проведення двох ярмарок на рік (у дні св. Варфоломія і св. Луки) (1539).
![Вапнякові обнаження на кременецькій Замковій горі](https://zabytki.in.ua/images/1657t.jpg)
Через сторіччя фортеця під тиском війська Максима Кривоноса в 1648 році пала вперше і востаннє на своєму віку, щоб уже не відродиться, проте вклад королеви-матері у розвиток Кременця був настільки великий і залишив такі теплі враження, що не тільки Замкова гора була перейменована в Бону, але крізь століття народна пам’ять пронесла спогади, які, правду кажучи, обросли домислами і фантастичними жахливими подробицями.
Зараз укритий листвено-хвойним покривалом відріг гори Бони, що прикриває Кременець зі сходу – місцева визначна пам’ятка, принадна загадковістю історичних подій, що давно канули в Лету, і посилено підтримуваними місцевими жителями легендами, яких рік від року стає все більше. В її кам’яній душі надійно зберігається пам’ять про тисячі людських доль і історичних фактів, а крізь попіл часу можна вгадати місця, де знаходилися замкова церква Чудотворця Миколая і колишні королівські палати, городини (місця для укриття в разі атаки) заможних поміщиків і три дозорних вежі, східна гребля з двома мостами і глибокі рови…
Архітектура
![Замкова гора в Кременці](https://zabytki.in.ua/images/1659t.jpg)
Гірська гряда, відома під назвами Авратинських гір, центральну східну частину якої займає Замкова гора Кременця, що тягнеться вздовж головної міської (колишньої Широкій) вулиці, становить східне відгалуження Карпат. Створена мушльовим вапняком з частками органічних скам’янілостей, більшу частину яких становлять устриці, пактеніти і катілліти, вона з давніх часів активно використовувалася для отримання вапна.
Встелений зеленим покривалом змішаного лісу (у підніжжя більш – листяного, і хвойного на вершині) зовнішній покрив кременецьких гір створений родючим наносним шаром від півтора до трьох з половиною метрів з вапняковими оголеннями.
Найвища ж точка Волині – гора Бона висотою в 397м над рівнем моря є для Кременця не тільки хранителем міської історії в образі замка, а й, крім усього іншого, джерелом цілющої вологи – адже ключі з її надр живлять так званий «потік», що давав питну воду усій окрузі з давніх давен.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Тернопільська обл., м Кременець, гора Бона.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Величний Кременець
- Легенди. Кривавий душ для леді
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е40 (М06) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий). Далі – через Кременець вздовж центральної вулиці, що проходить по дну ущелини. Замкова гора знаходиться в центральній частині східної гряди (орієнтир – руїни замку, видимі з автотраси).
Громадським транспортом з Тернополя / Дубно до Кременця. Зупинка «Гора Бона».