Історія
Її на бережанських просторах було зумовлено ще тоді, коли набув чинності привілей польського короля Сигізмунда I Старого (1467 – 1548) від 19 березня 1530 року про надання місту на березі Золотої Липи під керуванням Миколи Сенявського (1489 – 1569) Магдебурзького права. Тому будівництво головного адміністративного будинку було лише питанням часу.
Отже: в повсякденних великих і малих тривогах і турботах пройшло досить багато часу – перша дерев’яна будівля міської управи з’явилася на центральній міській ринковій площі в першій половині XVII століття, що в неспокійну епоху кровопролитних воєн і масштабних народних повстань перетворило історію ратуші в низку воскресінь з попелу після чергового згарища.
Кам’яне ж вбрання адміністративний міський символ отримав лише в 1803 році, коли за фінансової підтримки господині бережанського маєтку Ізабелли Любомирської (1733 – 1816) на місці чергового поглиненого вогнем дерев’яного попередника було закінчено будівництво нової споруди в стилі класицизму.
Правда, служити вершителем доль будівлі на Ринковій площі на первинному етапі свого існування не довелося – в 1805 році перший його поверх зайняли торгівельні ряди (двадцять магазинів), а другий – навчальні класи місцевої гімназії, в якій навчатиметься один з просвітителів галицької землі – Маркіян Шашкевич.
Свій відлік хвилинам ділового центру Бережан в 1811 році почав баштовий годинник, поставлений на зведену раніше двоярусну вежу в центральній частині південного фасаду ратуші. Імовірно, вироблений він був місцевими майстрами, а от про місце походження дива інженерної думки через брак документальних джерел історики досі розходяться в думках: одні називаю місцем його створення Львівські цехи, а інші – Бучацькі.
Розмірений устрій життя занепав разом з початком Першої світової в 1914-му. Опинившись в епіцентрі бойових дій міська забудова сильно постраждала. На щастя, будівлю ратуші минула ця сумна доля, але міський годинник на її вершині все ж зупинився в наслідок відсутності належного догляду.
Міжвоєнний період для бережанського адміністративного центру ознаменувався розставанням зі стали вже рідними дзвінками гімназії у зв’язку з її переїздом в спеціально збудоване приміщення на пагорбі (1924), а так само пишним святкуванням 400-річної річниці отримання Магдебурзького права, в рамках якого над міськими вуличками зазвучав новий годинниковий дзвін, створений лемківським майстром Міхалом Месовічем (1925).
Починаючи з другої половини ХХ століття (і донині) міська ратуша Бережан приступила до виконання своїх прямих історично закладених обов’язків по управлінню містом, коли в її стіни повернулася місцева адміністрація, а приміщення першого поверху частиною були переобладнані під музейні потреби. Так що зараз, переживши дві реконструкції (1970-х і 1990-х), вона є не тільки організаційно-правовим, а й культурним центром життя громади.
Архітектура
Прямокутна в плані (55м х 40м) двоповерхова з прямокутним ж (28м х 13м) внутрішнім двориком цегляна потинькована будівля адміністративного центру, виконане в стилі раннього класицизму, на першому поверсі має анфіладне планування з хрестовими склепіннями, другий ж за роки свого існування зазнав чимало внутрішніх перепланувань і нині має плоскі перекриття.
Розташовані по центральних осях фасадів чотири входи ратуші прикрашені порталами у вигляді глухих колонних портиків коринфського ордера з ліпними гербами в тимпанах площині трикутних фронтонів.
Основний візуальної домінантою комплексу служить двоярусна вежа над центральною частиною південного фасаду з декоративним ліхтарем увінчаним флюгером на вершині. Її витягнуті арочні отвори візуально підкреслені кутовими пілястрами і чорними циферблатами годинника, що відбиває ритм міського життя, на кожній грані.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Бережани, пл. Ринок, 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е50 (Р05) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк) (по місту йде по вулиці Тернопільській). Потім повернути на вул. А. Міцкевича, яка через квартал виходить до Ринкової площі.
Громадським транспортом на маршрутних таксі / з-д транспортом зі Львова / Тернополя до Бережан. Від станції прямувати по вулицях Привокзальній – Тернопільській – Міцкевича до ратуші.