Історія
Садиба Голоперових в Харкові
Останні промені сонця, що заходить блякнуть на потемнілих від часу колонах немов повторюючи долю сім’ї своїх творців. І особняк, що розгубив велику частку свого колишнього лиску та давно не знає хазяйської руки, потихеньку занурюється в темряву століть.
А між тим коли в другій половині XIX століття слобожанський столиця переживала будівельний бум і міська межа в лічені роки була відсунута за багато кілометрів на всі боки, ділянки в сусідньому кварталі із столітньою Мироносицькою церквою коштували ой як не дешево. Тому не дивно, що господарями їх ставали далеко не бідні люди.
Так власником другої ділянки по Касперівської провулку слав харківський губернський секретар, ватажок Богодухівського дворянства Павло Васильович Голоперов (1831 – 1905). Саме з його ініціативи тут в 1888 році було розпочато будівництво садибного комплексу, що складався з палацу та флігелю розташованих уздовж червоної лінії забудови.
Вежа палацу Голоперових
І хоча авторство особняка Голоперова, котрий будувався два роки, документально не підтверджено, деякі фахівці посилаючись на схожість архітектурних засобів та технік виконання приписують його Олексію Миколайовичу Бекетову (1862 — 1941). А через шість років він. до того ж, став офіційним сусідом губернського секретаря, побудувавши будинок для своєї сім’ї.
Після смерті батька садиба перейшла у відання молодшої дочки Павла Васильовича, дружини надвірного радника Владислава Володимировича Кочетова (1847 – ), Лідії Павлівни (1869 – ), яка після реконструкції 1906-ого під керівництвом того ж Бекетова пристосувала фамільну резиденцію під акушерські курси та жіночу консультацію.
Перша світова війна 1914 – 1918 поховала під своїми уламками царську Росію, що мала необережність розв’язати її, породивши на світ ще більш страшного монстра в особі радянської влади, яка ліквідувала приватну власність, а з тим і особняк по Мироносицькому провулку перейшов в державне ведення.
Флігель садиби Голоперових
Наслідуючи закладеним колишньою господаркою медичними традиціями палац Голоперових пристосували під стоматологічну поліклініку (нині знана під №220), яка існує тут і досі з вимушеною перервою на час бойових дій Другої світової війни в Харкові (1941 – 1943). Флігель ж, послуживши в радянський період різним господарським потребам, в роки української незалежності перейшов під крило бога підприємництва Гермеса – його і зараз використовують для своїх потреб різні комерційні структури.
Ось тільки одна з самобутніх перлин міської садибної архітектури з кожним роком все більше потребує реставрації, щоб зберегти той унікальний образ старої слобожанської столиці, який час так наполегливо намагається стерти своєю безжальною рукою.
Архітектура
Ризалит садиби Голоперових
Прямокутна в плані ділянка колишньої садиби Голоперових по червоної лінії була забудована палацом в північно-західній частині і флігелем, який охороняв північно-східний її кут, а вздовж решти периметра розташовувалися господарсько-побутові будівлі.
Палац – одноповерхова на високому цоколі асиметрична будівля в пізно ренесансному стилі з квадратною вежею в північно-західному куті складена з не тинькованої побіленої цегли з безліччю різьблених архітектурних акцентів, головним з яких є ризаліт із восьми напівколон коринфського ордера складених із спеціальної закругленої цегли. З інших же виразних елементів звертають на себе увагу витончені шропси високих аркових вікон, складнопрофільні карнизи великого виносу на східчастих модильйонах, широкий фриз, напівкруглий фронтон в обрамленні фільонок з круглою нішею в центрі, сандрики подвоєних прямокутних віконних прорізів бічних частин, а також французький руст цоколя.
Оформлення прямокутного флігеля значно скромніше і перегукується з бічними частинами профільованим лобовим карнизом, сандриками, кутовими рустованими лопатками, віконними лиштвами і підвіконним геометричним малюнком виконаними методом об’ємної кладки, а малюнком аркових віконних прорізів ризаліту – з центральною основної будівлі.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 4.
Посилання
- Записки мандрівника. Харківські прогулянки
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної по Сумській до вул. Жон Мироносиць, вздовж якої в сусідньому кварталі зі сквером Перемоги розташована садиба Голоперових.
Громадським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова. У місті орієнтир – станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, а далі по вул. Жон Мироносиць до стоматологічної поліклініки №220.