Храм Жон-Мироносиць у Харкові

Історія

Мироносицька храм Харкова Мироносицька церква

У кожній українській святині долі різні і схожі. Радісні й сумні вони є сублімацією душі народу і разом з нею переживають духовні злети і падають у прірву безвір’я, щоб знову відродитися в нових поколіннях.

Харківська межа, яка все далі відступала від історичного центру всередині фортечних стін, у другій половині XVIII століття настільки ущільнила міську забудову, що змусила в якості одного із заходів підписати синодальний указ від 1771 року про закриття всередині оборонного периметра всіх парафіяльних (Миколаївського, Троїцького, Успенського) кладовищ. Для нових поховань були виділені землі за півкілометра на північ від міського кордону по Золочівському шляху.

Згідно того ж указу поруч для здійснення релігійних обрядів під час останніх земних почестей була закладена і освячена невелика дерев’яна церква під гонтовим дахом в пам’ять про харківських сестер-мироносиць, які в 1701 році дарували Курязькому монастирю куплену на власні гроші книгу.

Північний фасад церкви Жон-Мироносиць у Харкові Північний фасад церкви в сквері Перемоги

Через десятиліття на порядку денному постало питання про будівництво на Жон-Мироносицькому кладовищі кам’яного храму. 12 березня 1781 роки від була отримана дозвільна грамота і благословення протоієрея Михайла Шванського (1735 – 1790), а через рік наріжний камінь був закладений в основу майбутньої святині. Освячення нового комплексу (поруч з церквою розташовувалася чотиридзвінна дзвіниця) відбулося 9 червня 1783 року.

З огляду на інтенсифікації росту Харкова як серця Слобожанщини вже на початку XIX століття цвинтарний оплот православної віри опинився всередині житлової забудови, і хоча номінально це північне передмістя ще не входило в межі міста, в 1803 році він офіційно був наділений статусом парафіяльного.

Для підтвердження нового високого статусу в 1809 році піклуванням купця Івана Тараканова було розпочато розширення існуючого кам’яного храму. Так однопрестольний скромний за габаритами він значно розширив свою площу і збільшив кількість своїх вівтарів до трьох: святих Жон-Мироносиць, Святителя Миколая і слави Хреста Господнього, причому останній став головним, в наслідок чого церква отримала нове ім’я, а через десять років і нову дзвіницю .

Карбована центральна брама Мироносицької церкви в Харкові Карбована центральна брама Мироносицького храму

Однак результати виконаної реконструкції не зовсім влаштовували збільшувану кожного року громаду колишнього передмістя, що увійшло в 1822 році в міську межу – вже в 1830-х на порядку денному знову виникла проблемам збільшення внутрішнього простору і осучаснення зовнішніх фасадів. Збір коштів відклав початок реалізації проекту до 1837 року.

Лише стараннями місцевого міщанства і купецтва завершення його 19 жовтня 1841 року стало реальністю – Параскева Тамбовцева, Іван Кіткевич, Анна Безпальчева, надвірний радник Крамаренко та церковний староста Іван Чекалов – їх імена золотими літерами були вписані в історію церкви Хреста Господнього як самих найбільших благодійників на будівництво. Після того святиня стала п’ятипрестольною, а в холодному храмі додалися вівтарі на честь Тихвінської і Сергіївської ікон Божої Матері.

Через три десятиліття (1890 рік) для збільшення внутрішнього простору з ініціативи нового церковного старости, купця 2-ї гільдії Лаврентія Павловича Соколова з благословення архієпископа Харківського і Охтирського Амвросія (1820 – 1901) під керівництвом архітектора Михайла Івановича Ловцова (1850 – 1907) була розпочата внутрішня перебудова церкви: ліквідовано теплий храм (престоли Жон-Мироносиць і Свято-Миколаївський прибрані), збільшено віконні прорізи, піднято висота перекриттів, перестелено підлога, змінено внутрішній декор.

Мозаїчні панно храму в харківському сквері Перемоги Храмові мозаїчні панно

Нещадний час через століття привело дзвіницю храму Хреста Господнього в абсолютну ветхість, що послужило причиною її перебудови в 1911 році. Причому її висота стала другою в межах міста після Олександрівської дзвіниці.

Озброєний переворот 1917-го, падіння імперії і безбожні комуністи викреслили колишню Жон-Міроносицьку святиню Харкова з життя, коли у зв’язку з браком місця для будівництва Театру масового музичного дійства в центрі столиці радянської України її просто було підірвано 11 березня 1930 року.

Але через перенесення центру УРСР до Києва (1933) на повну реалізацію масштабного будівництва розважального центру коштів не знайшлося і порожній майданчик пристосували під тролейбусний парк, який після руйнувань Другої світової війни перетворився на один з міських зелених острівців зі знаменитим фонтаном Дзеркальний струмінь.

Здобуття Україною незалежності усунуло всі перепони на шляху віри і її святинь, що зробило можливим втілення в життя ідеї відновлення нехай і не зовсім на колишньому місці святині Жон-Мироносиць, що виникла в 2008 році. П’ять років, титанічні зусилля і, нарешті, довгоочікуване освячення побудованого за проектом групи архітекторів на чолі з Павлом Чечельницьким храму 23 серпня 2013 року,. яке служить яскравим прикладом тріумфу віри над людською волею і безжальним Хроносом.

Архітектур

Центральний фасад харківського храму Жон- Мироносиць в Харкові Центральний фасад церкви Жон-Мироносиць в Харкові

Нова харківська дев’ятикупольна трипрестольна храмова перлина висотою 45м виконана в стилі українського бароко з елементами Лиманської школи архітектури зайняла місце в глибині зеленого скверу Перемоги Харкова, щоб відбиваючись в кришталевих водах Дзеркального струменя стати втіленням витонченості та краси.

Витонченість помножене на самобутність народила на світ воістину унікальний проект: широкі профільовані карнизи, витончене обрамлення аркових прорізів в лиштвах, карбування дверей, балюстради дзвонарської лоджії та входів бічних приділів, розкішний портал центрально входу з розірваним фронтоном, мозаїчні панно в нішах, широкий фриз, восьмигранні вежі центрального фасаду під зімкненою покрівлею і звичайно ж дев’ять куполів на високих світлових барабанах – виваженість всіх цих елементів в обрамленні барокових крутиків при наявності безлічі стилізованих зображень хреста як символу православ’я створюють при досить значних розмірах легкий та вдухотворений вигляд.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харьков, ул. Чернишевська, 17.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З об’їзної вулицею Сумською до храму Жон-Мироносиць.

Громадським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова. У місті орієнтир – станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, в якому розташована православна святиня.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Храм Жон-Мироносиць у Харкові на мапі

Обговорити статтю в спільноті