Історія
Харків як духовне серце слобожанської землі в усі часи чуйно реагував на пульс українського народу, частішаючи і вповільнюючись разом з ритмом життя. Може бути тому нове століття зробило місту кілька архітектурних подарунків у вигляді витончених храмів (Женмироносецький та Ікони Богородиці Стягнення загиблих) як символ духовного піднесення і сили віри нації.
Коли вперше виникла ідея зведення церкви на П’ятихатках сказати складно, але вона явно виходила від майбутнього фундатора будівництва Павла Фукса за підтримки представників від місцевої влади, але всі дозвільні документи для початку будівництва були зібрані вже на початку 2012 року.
Освітлення наріжного каменя фундаменту майбутнього храму відбулося морозним днем 7 березня 2012 року архієпископом Харківським і Богодухівським Онуфрієм (Легким). Роботи при невсипучому керівництві і стабільному фінансуванні показали свої перші результати вже в серпні того ж року, коли 24 серпня на честь небесного покровителя батька Фукса – Якова – було освячено повністю закінчений нижній теплий храм.
А через рік в світле свято Преображення Господнього (23 серпня) преосвященний Онуфрій освятив і верхній храм за побажанням Павла Фукса, як данина пам’яті про святу покровительку його передчасно покійної матері, на честь благовірної цариці Тамари, яка зробила так багато для християнізації Кавказу. Після офіційного переходу нової святині під небесне заступництво її благословив патріарх Єрусалимський і всієї Палестини Феофіл III, який спеціально прибув до Харкова для цього.
І хоча церква святої Тамари почала офіційний відлік своєї історії в 2012-ому, доведення до досконалості її комплексу з дзвіницею та парадною брамою тривало ще чотири роки, коли були виконані внутрішні оздоблельні роботи, а колекція храмового начиння поповнилася необхідними цінними речами, піднесеними в дар благодійниками.
Так що зараз у жителів віддаленого харківського району міста з’явився свій православний оплот віри, який своїми легкими рисами скрашує навколишній пейзаж, надихаючи і зміцнюючи у важкі хвилини життя і розділяє разом з ними рідкісні хвилини щастя і радості серед суєтність буття.
Архітектура
Комплекс Тамариської церкви, що розкинувся на площі в півгектара, в стилі модернового бароко складається з витонченого однонавового хрестово-купольного храму (25м х 20м) з одноярусною дзвіницею над бабинцем в центрі трикутного периметра на перетині основної північної міської магістралі і проспекту Академіка Курчатова та розкішного надвратного корпусу.
Піднесеними рисами культова споруда зобов’язана мистецтву своїх архітекторів, які при створенні домінантною зробили висоту (храм – 39м без хреста, дзвіниця на десять метрів нижче). Але при цьому м’якість ліній барокових спливів та крутиків, двовсходових сходових маршів, лиштв різних за формою віконних прорізів (круглі, аркові, хрестоцвітні, коробові арки), лопаток і пілястр доричного ордеру, трикутних сандриків, п’ятиступінчастого профільованого лобового карнизу, тумб з кулями, балясин балюстрад в доповненні до гранованим формам осей трансепту, апсиди, триярусного світлового барабана центрального куполу та дзвіниці створюють легкий, повітряний малюнок.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, пр. Академіка Курчатова, 16.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), Е105 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь), М18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта). З Харківської об’їзної по Білгородському шосе до перетину з проспектом Академіка Курчатова, де розташована Тамаринська церква.
Громадським транспортом до Харкова, а далі — міським, що прямує по Білгородському шосе в район «П’ятихатки» або приміським північного напрямку до зупинки «П’ятихатки», поруч з якою розташований храм цариці Тамари.