Історія
Місто і не місто в самому серці Харкова, де адміністративний центр з головною православною святиню в п’яти хвилинах вгору по схилу і русло Лопані як захист від зовнішнього світу. Понад два століття місцевість біля підніжжя Університетської гірки довгий час пустувала, по химерному капризу природи занурене в солодкий сон драговин та пісків. І це в той час, як міські вали у зв’язку із нестачею місця всередині оборонного периметру губернського міста вже дано зробили крок через блакитну стрічку на багато кілометрів на захід.
Звичайно, поступово зі здачею природою своїх позицій (десь в 1820-х) на вузьких смужках твердої суші стали з’являтися перші торгові лотки риботорговці, приваблені сюди близькістю розташування до центру і річкової гладі. Але всі вони були тимчасовим явищем доти, доки драговини з пісками остаточно не відступили перед силою людської волі, звільнивши набережну для забудови.
Так у другій половині XIX століття на Клочківській, подовженою сюди від Університетського саду та колишньої однойменної слободи, поступово з’являються перші житлові будинки та торгівельні заклади. Хоча відсутність документального реєстру власників і згадка одноповерхових дерев’яних будівель, в той час як слобожанський столиця вже сторіччя як почала перехід до кам’яного будівництва, скоріше говорить про побоювання місцевої еліти щодо нових міських територій.
Першим згаданим в офіційних документах від 1901 року власником ділянки по Клочківській 3 фігурує Дмитро Андрійович Доценко, в табелі про ранги якого значиться лаконічне «купецький син». У той час тут вже існувала якась будівля, із згадок про яку збереглася лише оцінна вартість в дев’ять тисяч рублів (з землею).
Перспективність Клочківській в тому ж році гідно була оцінена купцем єврейського походження Сруль-Нахімов Шлемовіч Гулько, що отримав в 1899-ому право на проживання та ведення бізнесу в Харкові, який на викупленому дворовому місці №3 починає будівництво чотириповерхового з мансардою житлового будинку фасадом на набережну та двоповерхового житлового з видом на монастир за проектом архітектора Бориса Миколайовича Корнеенко (1871 – 1916) (перший поверх обох призначався для торгівельної діяльності).
Витончена будівля з прекрасним видом на Лопань прибуткового будинку Гулько (реєстр №3а) влада від рад після збройного перевороту 1917-ого пристосувала під житло для нових “господарів життя”, а його продовження фасадом на вулицю Клочківську – зробила промислово-торівельною одиницею.
Дивом уцілілий в жорнах Другої світової війни та реконструкції вулиці за проектом 1990-го, під час розширення якої велика частина старого фонду була знесена, шедевр архітектури зустрів зорю української незалежності в досить сумному вигляді, хоча бізнес-структури швидко прибрали його до рук для використання в своїх цілях: експертиза, торговельні структури і Музей фотоіллюзій (№3), комерційні приміщення (№3а), які і зараз в уже відреставрованих стінах продовжують свою роботу на славу Гермесу.
Архітектура
Два будинки одного господаря і автора, розташовані на одній ділянці стилістично дещо відрізняються один від одного, хоча загальна спрямованість українського модерну простежується в кожному.
Перший, з боку Клочківській під №3, являє собою невеликий прямокутний (21м х 9м) двоповерховий периметр з бічними ризалітами бічних входів рясно прикрашених ліпним рослинним декором, головними акцентами яких служать портали входів увінчані розірваним трикутним фронтоном з листям аканта тимпана, широкий міжярусний пояс суцільно повитий зеленню та стилістичні барельєфи яблунь завершення рустованих пілястр. Центральна частина фасаду виділена бічними коробовим віконними арками в лиштвах із замковим каменем, триптихом з жіночими маскаронами та рослинним орнаментом, ввігнутої формою парапету декорованого біля підніжжя геометричним малюнком.
Прибутковий будинок Гулько по Клочківській №3а – чотириповерхова споруда з мансардою, центральний фасад якої акцентовано витонченим фронтоном-люкной складного профілю, триярусними гранованими еркерами, балконами з кам’яними стовпчиками парапету. Архітектурні елементи його оформлення чимось вторять центральної будівлі комплексу: рослинний декор гірлянд, розеток і меж’ярусних поясів, коробові віконні рамки триптихів, маскарони, листя аканта і, звичайно ж, відмінний геометричний орнамент завершення.
додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 3а.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), Е105 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь), М18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта). З Харківської об’їзної по Білгородському шосе — Сумської – пл. Конституції — Соборному узвозу або Полтавському шляху – вул. Різдвяній – Купецькому мосту до набережної, де розташований комплекс, який раніше належав купцеві Гулько.
Громадським транспортом по залізниці / маршрутними таксі до Харкова. У місті трамваєм / автобусом / метро до зупинки «Площа Конституції», а далі – Соборному узвозу до набережної Лопані / паралельнійї їй Клочківській, де розташовані два творіння архітектора Корнеенко.