Історія
Студентська столиця України з її вічно молодим запалом, не дивлячись на поважний вік, пам’ятає багато героїв в бронзових обладунках, які змінювали один одного на догоду черговим представникам від влади, хвилинній моді на символізм, ідеологічним віруваннями і примхам. Ось тільки ті, хто зробив її ім’я століттями сидячи за підручниками, щоб стати голосом знань і прогресу країни, ніколи не був удостоєний честі бути увічненим на її просторах.
Цю харківську несправедливість вирішили виправити в Університеті радіоелектроніки, приурочивши створення пам’ятника студенту до вісімдесятирічному ювілею ВНЗ, щоб віддати належні почесті всім поколінням тих, хто старанно або не дуже вчився в цих стінах, хто прославив ім’я своєї Альма-матер і з ким будуть пов’язані її сподівання і надії в майбутньому.
Втілення в життя сучасного і актуального в усі часи пам’ятника збірному образу студента, хоч і з деяким технічним нальотом у зв’язку з спеціалізацією університету, за проектом Романа Бложко в співавторстві з дизайнером Віктором Гончаренко забезпечили благодійні внески і добровільні пожертвування від різних осіб.
Відкриття в своєму роді унікальної бронзової скульптурної групи перед центральним входом до Харківського національного університету радіоелектроніки відбулося 8 жовтня 2010-го, хоча захована серед університетських корпусів в тіні зеленої алеї без п’єдесталів та гранітних плит вона не відразу набула широкої популярності.
А зараз пам’ятник студенту являє собою не тільки один із символів студентського Харкова, але і служить своєрідним талісманом для всіх учнів, які свято вірять, що варто лише протерти монітор ноутбука студента і екзаменаційна фортуна обов’язково посміхнеться прохачеві в цей день.
Архітектура
У звичному розумінні він навіть не схожий на пам’ятник – лавка як лавка, студент – як студент, таких тисячі в слобожанської столиці. Тільки підійшовши ближче можна побачити всю майстерність авторів проекту, які зробили бронзовий композицію органічною частиною пейзажу і повсякденного життя, адже на двох з половиною метрову лаву можна присісти і заглянути в екран ноутбука чоловічої фігури, що сидить в її правій частині, в надії побачити ідеальний код.
Мрійливо-замислений погляд, трохи відкинута назад голова з розпатланою зачіскою, розслаблена поза (трохи піднятий носок лівої туфлі і рука, що лише утримує пальцем лептоп на колінах), невибагливий одяг – типовий студент в міжекзаменаційну пору, а невеличкий штрих у вигляді потертого саквояжа з логотипом ХНУРЕ та перекинутими через нього навушниками лише доповнюють загальну картину безтурботної сучасності, що дивиться внутрішнім поглядом в чарівне майбутнє.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, 14.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), Е105 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь), М18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта). З об’їзної по Білгородському шосе (вул. Сумська) – Динамівській – Новгородської до проспекту Науки. Два квартали на південь по проспекту до ХНУРЕ, у внутрішньому дворі якого знаходиться пам’ятник студенту.
Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (метро / автобус) – до зупинки «Наукова», яка знаходиться біля Університету радіоелектроніки, поруч з головним входом якого розташована бронзова статуя студента-програміста.