Колечко. Українські ігри для дітей

Цікавою грою для дітлахів наймолодшого віку, яка не потребує додаткового знаряддя окрім обручки (каблучки), яку для цього зазвичай «жертвує» одна з виховательок в дитячому садочку, чи звичайної монетки (гудзика), коли грають дітлахи в своєму колі, є Колечко. Прості правила гри та нескладна для запам’ятовування супровідна віршик-приказка дозволяють цій розвазі залишатися однією з найулюбленіших протягом багатьох-багатьох поколінь.

Гра починається з розсаджування діточок рядком поруч на невеличкій відстані один від одного зі складеними щільним човником долонями. Тим часом «ведучий» на початку гри обраний серед інших учасників за допомогою лічилки з колечком в таких самих складених човником долонях по черзі обходить всіх гравців, проводячи своїм «човником» крізь складені долоні дітлахів з примовкою:

«Я ношу, ношу колечко
Під малинове крилечко.
А кому я покладу,
Я про це вам не скажу.»

В долонях одного з гравців «ведучій» потайки залишає кільце, але продовжує обхід гравців з тією самою промовкою надалі. Після закінчення обходу він відходить в бік і промовляє фразу:

«Колечко, колечко, з’явися (вийди) на ганок!»

Мета гравця з предметом – втекти від інших гравців, які мають не встаючи з місця вхопити втікача. Якщо «колечку» вдалося втекти, то воно стає новим ведучім, а попередній займає його місце.

Ця розвага окрім розвитку уваги, слуху, координації, сприяє напрацюванню спритності та вправності реакції, як запоруки гармонійного фізичного розвитку та формування особистості малечі, через контроль своїх емоцій через не виявити радості через таємне отримання предмету (тримання так званого покер-фейсу) та поведінкового аналізу своїх партнерів по грі для вираховування потенційного «колечка».