Прикмети при народження дитини
Під час народження баба хрестить дитину і говорить: «Во ім’я Отця і Сина, амінь; і Св. Духа, амінь; нині, і прісно, і во віки віков, амінь». Також б’є її рукою для того, щоб вона заплакала; якщо ж від цього вона не плаче, то баба змочує їй голкою м’язини і кров’ю маже дитину. Зразу ж після народження дитини баба відрізає їй три пасма волосся з тією певністю, що новонароджений, постарівши, буде забезпечений від лисини.
За положенням дитини баба передбачає її долю:
-якщо вона народиться обличчям униз — скоро помре, якщо вгору — буде довговічною;
-якщо народиться в сорочці або чепчику — буде щасливим; цю сорочку зберігають;
-якщо сорочка висить з боку, то дитину візьмуть у солдати;
-якщо очі закриті — буде сонливою;
-якщо народиться без волосся, то заключають, що мати під час вагітності з’їла щось;
-якщо народиться з великим волоссям — значить мати їла багато гороху;
-якщо народиться під час місячних очищень — буде «просвіщеним», всі будуть знати про нього;
-якщо зразу ж після народження дитина задихається, то хлопчику прикладають до вуха батька, а дівчинці — матері;
-якщо в нього родимик, то відганяють гущу зі «сировцю».
Після народження породіллю заслоняють, щоб її ніхто не бачив. Кладуть біля неї роговий ніж, освячений під час Пасхи, різне зілля: васильки, цибульки, і ще трійцю (три свічки, сплетені разом.
Вірування та обряди при відрізування і зав’язування пупа
Пуповину відрізають хлопчику на сокиру, щоб був «майстровий», а дівчинці на гребінь, щоб була пряхою, і зав’язують пуповину червоним шнурком для запобігання дитині від падучої хвороби.
Іноді ріжуть просто на руку.
Після цього дитину загортають у кожух і кладуть на покуття, щоб була хазяїном в хаті; дівчатко — щоб була хазяйкою біля печі. Купають дитину, баба в’яже їй пуповину, при цьому три рази хрестить і повторює такі слова: «Баба тобі пуп в’яже, а Господь нехай дає щастя, і здоров’я, і вік довгий, і розум добрий, від отцової молитви, від материної і бабиної».
Воду, в якій купали дитину, виливають під підлогу або в свинарник, щоб свині плодилися.
Потім кладуть дитину в чорній пелені, щоб диявол не пристав; можна також і в червоній. При цьому кладуть йому під голову ніж і «свячену воду», щоб відьма не спортила новонародженого.
Нехрещену дитину ніколи не кладуть на плечі матері, бо, за повір’ям, диявол намагається вкрасти цю дитину і покласти на її місце свого, якого називають «відмінок». Для цієї ж мети від народження до хрещення завжди горить свічка.
Дитина-диявол народжується досить легко. Він з великою головою, з величезним волоссям, тримається завжди сутуло. Не говорить він до семи років або більше. Ходить тільки тоді, коли немає нікого в хаті. Але лише тільки він залишиться сам, лізе в піч, з’їдає все, що там є: вареники, кашу, потім перебиває горщики і знову лазить по хаті, як ні в чому не бувало.
Поки не охрещений младенець, не можна лаятися, битися або згадувати диявола.
Також не кладуть дитину в ноги матері, бо від цього вона захворіє жовтяницею.
Породіллю купають у чебреці або дягелі з додаванням овсу, чебрецю і волошок. Виймаючи, кладуть її на підлогу і перев’язують матками живіт, говорячи при цьому: «Як сволоку не розвивається, так і матці не очухаться».
1.
Кому ніч мала, кому ніч мала,
Нашій Марусі да за годь стала.
Ой, як шле, да шле части листоньки,
Части листоньки до бабусеньки;
А наша бабусенька готовусенька:
Да скоресенько вшеметалася (одяглася);
В одним чоботі (без поветі)
Вона йде, простиру несе.
Да просить Господа Бога
За ученичку:
«Ой, опростай, Боже,
Мою ученичку,
Ії душечку
Та роженую,
Другу душечку
Та суженую».
(Записано М. Савино).
2.
Ой коли б я знала, коли б я відала,
Хто в мене бабусю буде,
Посадила б її та в садочку у себе
Пахучою та м’яточкою.
По садочку похожу, на м’яточку гляну, —
Я ж її напахуюся;
У світлоньку увійду,
На діточки гляну, —
Я ж їми навітаюся.
Ой коли б я знала, коли б я відала,
Хто у мене куманечком буде,
Посадила б я його у садочку у себе
Пахучими та васильками.
По садочку похожу, на васильки гляну, —
Я ж їми напахуюся;
У світлоньку увійду,
На діточки гляну, —
Я ж їми навітаюся.
Ой коли б я знала, коли б я відала,
Хто у мене кумасю буде, —
Посадила б я її та в садочку у себе
Чірвоною та рожньою.
По садочку похожу, на роженьку гляну, —
Я ж її накрашаюся;
У світлоньку увійду,
На діточки гляну, —
Я ж їми навітаюся.
(Записано М. Савино).
Обряд отримання благословіння
Баба неодмінно одягається в намитку і йде з дитиною до священика за молитвою; несе йому хліб, дві гривні і небагато водки. Прийшовши туди, вона стає на коліна і говорить: «Кланяюсь і хлібом, і вином, і сином новонародженим». Священик, прочитавши молитву, відповідає: «поздравляю тебе, бабо, з внуком Іваном». Цей обряд відбувається ще таким чином: Прежде ніж баба йде до священика, чоловік зустрічає її і породіллю. Тоді баба несе дитину до попа, «щоб благословив з води».
Батюшка дає мня (ім’я), покропить водою і говорить: «Слава Богу, поздоровляю тебе з новим сімейством, з сином Іваном». По поверненні бабу знову зустрічають з горілкою.
Тоді приходять молодиці, приносять подарунки: бублики, печене м’ясо, хліб — варені яблука, яйця. При вході говорять: «Матай Бог вам! як вас тут Бог милує? чи живі, здорові?» Породілля відповідає: «Тілько осталася жива, жиру вже нема».
«Нехай вже на синах да на дочках виростає жир. На тобі гостинця закладой бочки, де були сини і дочки».
Їх пригощають їсти, поїть водкою і закускою, — після чого вони розходяться.