Старовині українські колискові пісні (частина третя)

26. [1]
Ой ходила журавочка
Да по комишу,
А я свою дитиночку
Да заколишу.
Ой ну, люли, люли!…

Ой ходила журавочка
Да на той пожар,
Да попекла біли нужки,
Стало мені жаль.
Ой ну, люли, люли!…

27. [2]
Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок,
Та сховався в куточок,
Щоб люде не знали,
Кота не лаяли.

28. [3]
Ой у полі лобода,
Там ходила удова
З маленькою дитиною.
Де ся взяв татарин
Стидкий, бридкий, поганий;
Хоче вдову зарубати,
Собі дитину забрати.
- Не рубай мене, татарин,
Стидкий, бридкий, поганий!
Поведи мене до батенька в двір,
Батько викупить мене!
Да повів її до батенька;
Батько каже: «не моя!»
- Ой лихая година моя!
Одцуралася родина моя!

Ой у полі лобода,
Там ходила удова
З маленькою дитиною.
Де ся взяв татарин
Стидкий, бридкий, поганий;
Хоче вдову зарубати,
Собі дитину забрати.
- Не рубай мене, татарин,
Стидкий, бридкий, поганий!
Поведи мене до свекра у двір,
Свекор викупить мене!
Повів еі до свекорка;
Свекор каже: «не моя!»
- Ой лихая ж година моя!
Одцуралася родина моя!

Ой у полі лобода,
Там ходила удова
З маленькою дитиною.
Де ся взяв татарин
Стидкий, бридкий, поганий;
Хоче вдову зарубати,
Собі дитину забрати.
- Не рубай мене, татарин,
Стидкий, бридкий, поганий!
Поведи мене до милого в двір,
Милий викупить мене!
Повів еі до милого;
Милий сказав: «се-ж моя!»
- Ой добрая-ж годинонька,
Не цуралась родинонька!

29. [4]
А у степу над річкою
Стрічається син з матінкою,
Ой ну люлю, люлю, люлю,
Стрічається син з матінкою.
- Не йди, не йди ти до мене,
Бо у мене гості будуть,
Ой ну, люлю, люлю, люлю!
Бо у мене гості будуть.

Будуть гості богатні
Й сусіди пріятні,
Ой ну люлю, люлю, люлю!
Ще й сусіди пріятні;
А ти, ненько, у свитинці -
Стидно буде моїй жінці,
Ой ну люлю, люлю, люлю!
Стидно буде моїй жінці.

30. [5]
Мати сина колихала,
Дня і ночі не доспала,
Да думала: «Добрий буде,
Що вінє мене не забуде».
А-ж він самий пильниченька
Й великая ледащиченька:
Де медь чує, тамь ночує;
Де горілку, то тамь днює;
В корчму йде – жартує;
До дому йде – брехнею веде;
Свою невістку звелає,
З двора єї виганяє.
«Да йди, нене, прочь од мене:
Будуть, нене, гості у мене,
То й не треба тебе у мене!
Будуть куми, побратими,
І близькії сусідоньки;
Будуть куми у жупанах,
Побратими у жупанах,
Сусідоньки в кармазинах,
А ти, мати, в сірячині!»
Пішла мати, тинаючись,
По-під тином валяючись.
Пішла мати, да плачучи,

Свого сина проклинаючи:
- Щоб ти, сину, щастя не мать,
Що ти мене з двора прогнав!
Де хаточка тепленькая
И дитина маленькая,
Піду туда ночувати
И дитину колихати!
Ой пішов син блукаючи,
Матусеньки шукаючи:
«Ой, лихая годинонька!
Одцуралась родинонька!
Одцурались мене куми,
Мої куми, побратими
И близькії сусідоньки!
Да йди, нене, знов до мене!
Буду тебе поважати,
Буду тобі постіль слати,
Буду тебе укривати!
Чи м’якая постіль моя,
Чи м’яко я послав тобі?»
- Ой лихая постіль твоя,
І м’яко-ж ти послав мені,
І легенько одів мене.

31.
А. [6]
1 Ой порвалася вурвеченька новая,
2 Забилась дитинонька малая.
3 Не жаль мені вурвечінки нової,
4 А жаль мені дитиноньки малої.
5 Я вурвечку в місті за гріш, за два куплю,
6 А дитині за рік, за два не згодую.
7 Як вурвечка порветься, то другая буде,
8 Як дитина заб’ється – жаль матері буде.

Б. [7]
1 Б=1 А Урвалась вервечка…; 2 В=2 А, 3 Б=3 А, 4 Б=4 А,
5 А вервечку в краму купували,
6 А дитину від серця ддирали.

32. [8]
Через тебе, моя невістко,
Скарать мене Бог за тебе.
Ой ну люлю, люлю, люлю,
Люлю, люлю, люлю…
Да вдарив трупить,
Да на мій думіть.
Ой ну люлю, люлю, люлю,
Люлю, люлю, люлю…

Да вбив жучину,
Щей дитинку.
Ой ну люлю, люлю, люлю,
Люлю, люлю, люлю…
Да вбив кума богатого
И сусіда приятного.
Ой ну люлю, люлю, люлю,
Люлю, люлю, люлю…

33. [9]
Ой ну люлю, люлю, люлю!..
Що пузиками дитя назвать,
А ручками гуслів прасти,

А очима гуси пасти.
Ой ну люлю, люлю, люлю…
Баю, баю, моє миле…

34. [10]
А, а, гойда!
Чужа мати пойда,
А нашая пані,
Ходять у жупані!

35. [11]
А куинь намиє,
А чечечка намиє,
А сорока напряде,
А косубей витче,

А білі лебеді
Та й убілять на воді,
А білі щупавечки
Да й полюбить рубавечки.

36. [12]
Трястеся, губи!
Дивітеся хлопці:
Як сука робить,
Так вовка й ходить!

37. [13]
Чуки, чуки, до мачухи!
А в мачухи млинці печуть,
И маслицем помажуть,
Хлопцям дулю показують.

38. [14]
Гой да-да, гой да-дай…
Лише пиво, як вода.

39. [14]
Гойда! гойдаша!..
Де кобила,
Там лоша,

Таке, як ти,
Порося.
Скачи до їжі!

40.
Ходила квочка
Коло колочка,
Водила дітки
Однолітки.

1 Бориспіль, Київщина.
fn2^. Народ. южнор. піс. Метлинського, стр. 2.
fn3^. Збірка українських пісень Максимовича, частина І, стор. 97–99.
fn4^. Бориспіль, Київщина.
fn5^. Збірка українських пісень Максимовича, частина І, стор. 99-101.
fn6^. Гадобі (Ковельщина).
fn7^. Краснополка (Гайсинщина).
fn8^. Бориспіль (Київщина).
fn9^. Бориспіль (Київщина).
fn10^. Збірка українських пісень Максимовича, частина І, стор. 105.
fn11^. Народ. юж. пісні Метлинський, стор. 4.
fn12^. Збірка українських пісень Максимовича, частина І, стор. 106.
fn13^. Збірка українських пісень Максимовича, частина І, стор. 106.
fn14^. Рукописна збірка Данилевськаго, Ушичина.
fn15^. Дудари, Канівщина.
fn16^. Дудари, Канівщина.