1. А в понеділок1 свято,
У вівторок не робити,
В середу руту садити,
У четвер поливати,
У п’ятницю щипати,
В суботу гільце вбрати.
2. Летів горностай
Через сад.
Да ронив пір’є
На весь сад.
Збирайте, дружечки, збирайте,
І Марусино вільєчко увивайте.
«Коли ми Марусино вільце увили,
Всі луги виходили,
Усю калиноньку виламали
Да весь барвінок вирізали, -
Таки ми Марусі вільце увили».
1.
Ой не сиди, моя дочко, не думай,
Іди собі за зіллячком за Дунай. (рядок повторюється двічі)
За Дунаєм райське зілля китичками,
Та вже тобі не гуляти з дівочками. (рядок повторюється двічі)
9.
Та даєш мене, мій батеньку,
Та й сам бачиш,
Та не раз, та не два
Та й за мною
Та й заплачеш.
Як вишневі та садочки
Та цвістимуть,
Мимо твої ворітечка
Та й нестимуть.
1.
Та як прислалося
До дівки Марфочки
Троє старостів разом.
Та ой перві прийшли,
В присінечки ввійшли —
То ж калина-малина,
Калинові мости,
Несподівані гості.
1.
Ой ходила дівчина по городу
Да сіяла сад-виноград із приходу.
Да забула ворота зачинити,
Да забула ворота зачинити,
1.
Ой піду я потихеньку,
По два двори та минаючи,
До третього прихожаючи;
Ой стану я та послухаю,
Та що люди говорять.
Аж люди говорять:
Мого свекорка судять,
А батенька хвалять…