Велике крайове серце єднаючих світ залізних артерій, що принесли Буковині свіжу кров прогресу та розвитку з підтвердженням європейського статусу українських теренів, не дивлячись на століття зазіхань московських східняків переписати всесвітню історію в його заперечинні.
Головний офіс солідної комерційної установи втілений в архітектурній вишуканій величі австрійської сецесії, як матеріального втілення прихильності фінансової фортуни та вдалих інвестицій в науково-технічний прогрес.
Дев’яносторічна історія подільського кінематографічного дозвілля, яка поступилася місцем розважливим комерційним інтересам сучасного суспільства продиктованим меркантильним ХХІ століттям.
Один з останніх легких подихів архітектурної неокласики перед тотальним засиллям монументальної помпезності важелезного сталінського ампіру, який приніс із собою радянський окупаційний режим в тяжінні до розкоші крізь призму свого невігластва.
Часточка великого, яка назавжди вписала ім’я буковинської столиці в історію, як прогресивного культурно-освітнього осередку Східної Європи.
Скромна точка відліку великої історії, одягнена в класичні шати, що ховають величезний скарб надбання світової науково-просвітницької думки по крихтах збираний людством з усіх куточків земної кулі, щоб подарувати майбутнім поколінням мудрість творення, користь пізнання та доброту вчинків.
Храм науки та культури, посталий з попелу війни як птах-Фенікс окрилена тріумфом творення над руйнівними наслідками гордині та амбіцій, щоб стати скарбницею збереженої, попри століття нищівних ударів московської окупації, пам’яті Полтащини.
Величний громадський проект, як наочне втілення рівня добробуту та заможності полтавського товариства на згадку прийдешнім поколінням.
Затишна садиба в самому серці сучасного міста, яке поступово оточило її з усіх боків, але за століття так і не змогло поглинути до кінця, залишивши на згадку про іншу Вінницю суцільно потопаючу в запаморочливому ароматі вишневих садочків та повільній течії розміреного буття колисаного самим Богом.
Яскравий приклад багатогранності таланту одного зодчого, інструментарій якого увібрав в себе все найкраще, що за тисячоліття винайшли найталановитіші творці свого європейського часу, щоб перетворити невеличке українське містечко на скарбницю архітектурних шедеврів.
Опосередкований учасник упродовж сорока років усіх надважливих для майбутньої долі Чернівців подій, рішень, коливань.., який разом зі своїм власником став автором європейського вбрання міста, яке не втратило актуальності своєї краси крізь усі випробування непростого сторіччя двох світових воєн, змін підданства, окупацій.
Витонченість класики у всій досконалості її виважених деталей, кожна з яких — маленький шедевр, а поєднання перетворює архітектурну пересічність на унікальний діамант назавжди вписавший ім’я свого творця на сторінки історичних фоліантів.
Прабатько сучасного міста, який пішов в безодню небуття без надії на повернення, подарувавши своєму дітищу велике майбутнє та розквіт, щоб назавжди залишитися на пожовклих сторінках історії славетністю свого буття.
Пам’ять а жовто-блакитних кольорах з тризубом на чолі, як нагадування про довгій шлях міста крізь століття випробувань, щоб слугувати світові прикладом стійкості, мужності та відданості своєму корінню крізь заборони, катування та смерть.
Рукотворний пам’ятник тій, що вже два з половиною століття своїм безпристрасним мечем творить правосудді, караючи та милуючи з пов’язкою на очах, заради миру та злагоди на буковинській землі.
Класична вишуканість, як символ перфекціонізму минулого, де кожній деталі архітектурного обличчя міста приділялась належна увага без знижок на тягар виконуваних часом важких, часом милосердних обов’язків.
Чорноморська вілла на березі Південного Бугу, яка стала символом відродження української незалежності початку ХХ століття, щоб пронести її вогник крізь сімдесятирічний морок забуття радянської окупації.
Перлина вишуканого архітектурного намиста, створеного дотиком геніальності одного майстра, в одному з найзатишніших міських куточків в рік останнього затишшя перед історичним буревієм дев’ятибального шторму, з якого Вінниця разом з Поділлям вийде геть іншою.
Один з найфешенебельніших полтавських готелів з розкішним видом в самому серці міста, який після масштабної реконструкції не втратив чарівність своїх своїх монументально патріархальних рис, як відлуння часів стабільності минулого та непохитності перед обличчям історичних викликів.
Нестаріюча класика, яка гармонічним ототожненням досконалості актуалізує історичні часи будь-яких правителів за віяній мінливої архітектурної моди.