Найстаріший із збережених білий діамант сакральної архітектури запорізької землі, який вже котре століття береже християнську душу маленького курортного містечка попри всі нищівні буревії витівниці-Історії.
Християнська святиня в місті, яке мало стати головним мусульманським, але так і залишилося назавжди українським.
Витончена унікальна перлина азовського узбережжя, блакитний петриківський розпис якої наче бризки хвиль лагідного моря, що за помахом чарівної палички застигли на її вибілених жарким сонцем стінах.
Духовне серце українського Маріуполя, як матеріальний символ повернення до своїх прадавніх витоків через три століття поневірянь, крові та байдужість, що принесли Приазов’ю московські окупанти.
Величний парафіяльний храм в маленькому селищі під Бердянськом, який вишуканістю та досконалістю своїх форм дасть фору будь-якому столичному собору з його великою паствою та немалими грошима.
Плід спільних зусиль однієї окремої громади, як приклад якісної користі конкурентної боротьби задля єдності та миру на користь суспільних інтересів.
Відтворена рукою майстра невеличка дерев’яна намистина храмових карпатських згардів, яка встояла проти руйнівної війни та безжальної тоталітарної машини, але як примара розтанула від ударом руйнівного полум’я, щоб відродитися птахом-Феніксом в попередньому вигляді, затвердивши тріумф віри над стихією.
Той осередок духовності, який ось вже котре десятиліття береже тендітну яремчанську душу всупереч всім буревіям та випробовуванням бешкетника-Часу.
Одна з дерев’яних перлин в самому серці Карпат, як наочне нагадування про ті давні часи, коли Яремче тільки-но виборювала свою славу гірського курорту Східної Європи під прапором Австро-Угорської імперії.
Маленький храм серед доль і подій, які давно пішли в світ тіней, залишивши по собі невивчені уроки історії, за які і новітнє покоління українців платить життями своїх дітей.
Юна християнська перлина в самому серці туристичної Мекки Карпат народжена на світанку третього тисячоліття серед пухкого смарагдової ковдри смерек під заколесуючий спів кришталевих вод швидконогого Пруту.
Золоті куполи, що жадібно ловлять кожен сонячний промінчик такого мінливого гірського сонця, вселяючи надію в душі своїх відданих парафіян попри всі буремні вітри часу.
Нова дерев’яна красуня із золотими куполами дбайливо заколисана в теплих обіймах карпатських смерек заради спокою та злагоди місцевої релігійної громади.
Останній поцілунок другого тисячоліття яблунівській землі, створений руками та натхненням її вірян, як приклад толерантності християнської віри та міці місцевої спільноти, що іде за заповітом Євангеліє шляхом добра.
Нащадок славетних християнських традицій невеличкого селища в самій глибинці Карпатських гір, який вже друге століття надихає своїх вірян на життя попри всі випробування долі, які Небеса посилають Україні вже котре століття поспіль.
Той, хто пережив купу перероджень задля розповсюдження слова Божого українською землею і змінив своє посвячення, щоб переломити привернути прихильність долі хоч б в третьому тисячолітті.
Сучасне перевтілення стародавніх уніатських цуцилівських традицій, які пережили в своєму крихкому стані дві світових війни та терор московських атеїстів, щоб передати іскру Божу наступним поколінням.
Велична сила натхненної віри, закарбована в кожній цеглині духовного центру селища, створена руками місцевої громади та за фінансової підтримки її відданих членів.
Дерев’яна перлина Прикарпаття з історією за щільною фіранкою часу, яку роками намагалися хоч трошки привідкрити для публіки віддані науковці, але так і не змогли перемогти небуття.
Птах-фенікс Стримби, нові крила якому кожного разу надають сила віри та щедрість души його парафіян, що століттями протистоять невблаганному Часу з його нищівними поривами гніву.