Історія
В середині XVI століття, коли місто Тернопіль ще тільки отримало грамоту на право існування з рук польського короля Сигізмунда I (1467 – 1548), на місці майбутнього острова була болотиста місцевість Теребовлянського повіту з протікаючою по ярах рікою Серет.
Із завершенням ж будівництва замку на вершині пагорба, що підносився над рівниною, через якихось десять років гостро стало питання про підвищення обороноздатності твердині. Це стало першопричиною зведення на місці топкої рівнини рукотворного ставу, що до того ж став приводом невичерпної радості для місцевого населення в якості постійного джерело різноманітної риби.
Століттями у підніжжя кам’яної твердині, що видозмінювала свій зовнішній вигляд, грали сонячним промінням чисті глибокі води озера, як його називали місцеві жителі, поки нещадне колесо двох світових воєн ХХ століть не стерло будь-які нагадування про блакитну перлину в серці стародавнього міста, коли спочатку кинуте напризволяще її дно замулилося, а берега заросли очеретом, потім в наслідок прориву дамби – і зовсім припинила своє існування.
Лише через п’ять років після закінчення Другої світової, коли було прийнято рішення про створення на місці колишніх міських укріплень паркової зони ім. Шевченко з відновленням, нехай і в менших обсягах, тернопільського ставу, центр міста знову почав винаходити свою первозданну пишність (1950).
Тоді-то в рамках реалізації цього проекту, закінчення якого святкувалося всенародними гуляннями 19 липня 1953 року, з’явилися не тільки зелений парковий килим і блакитне дзеркало, а й два штучних озера: Чайка (розташоване в центрі затоки) і Острів закоханих, що знаходиться на де-якій відстані від набережної серед чистих вод штучного озера.
З тієї пори романтичний куточок тиші став улюбленим місцем проведення дозвілля не тільки юного покоління тернополян, а й символів душі міста, яка зберігає всі маленькі епізоди з життя його мешканців, що б вплести їх в нитку історії, перетворивши на легенду.
Архітектура
Розташований на відстані тридцять п’ять метрів від набережної парку ім. Шевченко серед вод Тернопільського ставу острів закоханих являє собою овальний контур (максимальна довжина – 80м при ширині – 50м) з дерев’яною альтанкою-ротондою в центрі.
Його затишні лави, розкидані там і тут серед рідколісся верб, тополь і беріз замикають свій нестрункий хоровод біля перил містка, що з’єднує острівець з Великою землею, щоб стати дороговказною ниткою з царства життєвих проблем в тишу і спокій гармонії.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Тернопільська обл., м Тернопіль, парк ім. Шевченко.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е50 (М12) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк) або Н02 (Львів – Тернопіль). Уздовж центральної вулиці Бережанська – Руська – Степана Бандери прямувати крізь місто, до Тернопільського ставу, серед вод якого розташована рукотворна перлина.
Громадським транспортом до залізничного вокзалу Тернополя, а потім пішки 10 – 15 хвилин в західному напрямку по вул. В’ячеслава Чорновола через бул. Шевченко, а потім вул. Грушевського до парку, поряд з яким розташований Острів закоханих.