Музична школа Кременця

Історія

Північно-східний фасад кременецькій музичної школи ім. Вериківського Північно-східний фасад музичної школи в Кременці

Колись давно під час перебування Кременця під скіпетром двоголового орла (в другій половині XIX століття) ці стіни на центральній міській вулиці Широкій були побудовані в якості розкішної приватної резиденції одного з місцевих сановників. Правда тоді вони поставали дещо в іншому образі, де не було місця масивної прибудові в західній частині і легкість ліній підкреслювалася двома бічними крилами.

Але приватними інтересам служити будівлі біля підніжжя стародавнього замку довелося недовго, адже Перша світова війна, яка повернула волинські землі Польщі в 1920-ому, розставила свої пріоритети – велика площа і зручна транспортна розв’язка забезпечили їй високе звання останньої надії стражденних, коли тут розмістився місцевий шпиталь.

Друга ж світова, підданство Радянського Союзу і пов’язана з цим ліквідація приватної власності в 1939 році знову круто змінили долю колишніх розкішних приватних апартаментів, подарувавши їм нове життя разом з шумом дитячих голосів під акомпанемент музичних гам разом з відкриттям тут кременецькій музичної школи.

Музична школа ім. Вериківського в Кременці Кременецька музична школа ім. Вериківського

Перервані бойовими діями заняття в колисці муз були відновлені відразу після припинення вогню, і вже в 1944-ом місто на дні каньйону знову огорнули зачаровуючи звуки забутих мелодій. А через чверть століття овіяній славою досягнень своїх учнів школі було присвоєно ім’я, вписане золотими літерами в історію української музики ХХ сторіччя – Михайла Івановича Вериківського (1896 – 1962).

Час брав своє, і на початку 1970-х перед адміністрацією музичної школи в Кременці ребром стало питання про існування в цих стінах, так як перебування тут ставило під загрозу життя мешканців. Результатом стала масштабна реконструкція будівлі в 1974 році.

Популярність кременецькій колиски юних талантів завдяки цілій купы гучних імен і власному симфонічному оркестру впродовж подальших двох десятиліть забезпечили їй загальнодержавне визнання з проведенням міжнародних симпозіумів та конференцій.

Перші ж роки нового тисячоліття принесли будівлі музичної школи статус пам’ятника архітектури і передачу в руки Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника, а його мешканцям – перспективи нової реставрації і надію на відродження старих стін.

Архітектура

Центральний фасад кременецької музичної школи ім. Вериківського Центральний фасад музичної школи в Кременці

Побудована в класичному стилі двоповерхова симетрична будова під двосхилим дахом з колонним портиком над центральним входом, двома бічними крилами і прямокутною (12м х 20м) триповерховою прибудовою в північно-західній частині орієнтована з півночі на південь з невеликим відхиленням вздовж центральної вулиці Кременця. Свій нинішній вигляд вона отримала після реставрації 1970-х, в ході якої був збільшений внутрішній обсяг за рахунок спорудження концертного залу і просторого фойє.

Внутрішнє, нині коридорне, його планування з колишньої обробки лише місцями зберегло ліпнину, в той час як зовнішній декор віконних прорізів (аркових на другому ярусі і прямокутних на першому і третьому), а також декоративних напівкруглих фронтонів бічних крил і центрального входу будинок проніс крізь століття в первозданній красі повністю.

Архітектурною ж родзинкою музичної школи в Кременці служать домінанти крил, підкреслені декоративним оформленням парапету і високий шпиль над портиком головного входу, доповненого написом про приналежність будівлі богині мистецтв.

Додаткова інформація

Адреса : Україна, Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, 16.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е40 (М06) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий). Через місто прямувати вздовж центральної вулиці (О. Ольжича / Дубенська / Т. Шевченко / Вишневецька). Будівля музичної школи знаходиться в її південній частині.

Громадським транспортом з Тернополя / Дубно до Кременця. Орієнтир – гора Бона.

Виктория Шовчко