Історія

Ян – знакове ім’я для містечка на березі річки Стрипи. Це його власники протягом століть раз за разом кардинально змінювали долю Бучача, підносячи його на вершину слави чи скидаючи в пучину забуття, повертаючи його прапор з гарячих битв зі щитом чи на щиті, створюючи прекрасні святині на славу Господа і руйнуючи їх в пориві запеклого безумства.

Так Ян з роду Твардовський (1470 – 1547) дав Бучачу нові кам’яні стіни оборонного замку (перша чверть XVI століття), а його тезка з роду Радзивіллів зруйнував їх в наслідок конфлікту через несплату боргу (1614); Ян Потоцький (1616 – 1676), вміло відбивши всі атаки турецько-татарських загонів під час повстання 1648 – 1657 років, став засновником Вскресенського костелу (друга чверть XVII століття), а король з тим же ім’ям з роду Собєських (1629 – 1696) звідси почав відвойовування польських земель у Туреччини (1683); спадкоємець ж Потоцьких Ян ознаменує собою початок занурення оборонних стін в забуття, а письменник на прізвище Адамський (1923 – 2010) увічнить Буччачіну на аркушах історії. І це не рахуючи благих і не дуже справ інших представників цього славного імені, про які мовчать через брак достовірних відомостей документальні джерела.

Святий же Ян (1350 – 1393) з Помук (нині чеське місто Непомук), якого завдяки кропіткий праці і наполегливому навчанню доля звела на вершину чеського духовенства (генеральний вікарій празького архієпископства і особистий духівник королеви Софії Баварської (1376 — 1425)), прийняв мученицьку смерть під тортурами з рук самого короля Вацлава IV (1361 – 1419) за відмову розкрити таємницю сповіді його молодої дружини королеви. В католицтві назавжди його образ став символом чистоти віри і відданості своєму обов’язку.

Не дарма ж в місці безславного поховання у хвилях Влтави за свідченням очевидців, коли тіло в міховині опустилося в холодну безодню, з’явилися п’ять зірок як підтвердження вищої милості Господньої. Саме тому шанування Яна Непомуцького як святого почалося відразу ж після його смерті і досягло свого піку в кінці XVII століття, коли його стали вважати небесним заступником не тільки Праги, але і всієї Чехії.

Ось дві вагомі причини чому не викликає питань статуя Яна Непомуки на розвилці при в’їзді в місто з Тернополя (так званої цісарської дороги), зведена за проектом знаменитого Йоганна Пінзеля (1707 – 1761) на кошти власника міста, а за сумісництвом мецената, Миколи Потоцького (1712 – 1782 ) всього через два десятиліття після його зарахування до лику святих папою Римським Бенедиктом XIII (1649 – 1730) на честь чотирьохсотріччя з дня його народження.

Майже два століття статуя святого захищала Бучач від зовнішніх ворогів і внутрішніх чвар, пережила війни і неодноразову зміну підданства, побачила злети і падіння галицьких земель, поки в мирному 1947 році, коли відлуння останньої світової війни затихло в далені, не постраждала в запалі антирелігійного завзяття нових громадян з країни рад, яка окупувала Західну Україну.

Лише через півстоліття (2007) стараннями скульптора Романа Вільгушинського за фінансової підтримки Василя Бабали пам’ятник-оберіг відновив свій первозданний зачаровуючий піднесено-прекрасний вид, благословляючи подорожніх на їх нелегкому шляху.

Архітектура

Високий хрестоподібний ступінчастий п’єдестал з картушем благодійника-засновника («Піява» Потоцьких) і хвалою Творцеві біля виїзду на тернопільську трасу над блакитними водами Стрипи з лунаючою над ним фігурою святого – немов благословення в кам’яному вбранні, що спустилося з небес, на всіх подорожуючих впродовж двох з половиною століть.

Верхня частина пам’ятника-оберега являє собою квадратну в плані колону з фігурою святого Яна Непомуки на вершині, що спочиває на стилізованих хвилях-валютах котрі здіймаються обабіч мосту в оточенні ангелів та латинських написів пам’ятної таблички про святість і праведність християнської віри.

Сама постать святого, одягнена згідно традиції в альбу, рочету і сутану з широкими рукавами як символ чистоти помислів, стоїть на стилізованій книзі – символі його вченості (докторський ступінь університету в Падуї). Силует в чотирикутному чернечому беріть з п’ятьма зірками (нагадування про п’ять ранах Христа) над ним, що тримає символ християнського мучеництва – хрест, завершує піднесений легкий контур сакрального пам’ятника.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Тернопільська обл., м Бучач, вул. Стрипна.

Посилання

• Геральдика. Герб Потоцьких Пилява

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) до повороту на трасу Н18 (Дружба – Бучач – Тисмениця – Івано-Франківськ), а далі через Підзамочок до пам’ятника Яну Непомуки, який зустрічає подорожніх біля в’їзду в місто.

Громадським транспортом до автовокзалу Бучача, а потім пішки 10 хвилин в східному напрямку (на Підзамочок) до розвилки на Тернопіль, де височить статуя святого.