Історія
1672 рік і нові турецько-татарські полчища у східних воріт Європи. Новий виток польсько-турецької війни. Падіння Кам’янець-Подільської твердині. Наступ на Бучач зі стратегічною метою захоплення всієї Галицької землі. Принизливі для Речі Посполитої умови мирного договору від того ж року, підписані коронним гетьманом Яном Собеським (1629 – 1696) – передісторія маленького подвига безстрашної жінки, яка зупинила цілу турецьку армію.
І так: вкрай не вигідні умови Бучацького мирного договору не були затверджені польським сеймом, і бойові дії вийшли на новий виток, в ході якого польські війська здобули переконливу перемогу під Хотином у 1673 році, а два роки потому, відновивши бойові сили, війська Махмеда IV (1642 – 1692 ) почали новий наступ на галицькі землі.
Переможна хода десятитисячного загону турецького війська, що в лічені місяці захопив Бар, Збараж і Підгайці, розбилося об залізну волю однієї тендітної жінки – дружини коменданта Теребовлянської фортеці Яна Самуеля Хшановського (- 1688) – Анни Дороти, більш відомої в народі як Зофія.
Так 20 вересня 1675 року османсько-татарські загони зруйнували зовнішні оборонні укріплення Теребовлі і завдали ушкодження взятій в облогу фортеці на вершині Замкової гори, де сховалися гарнізон у кількості вісімдесяти осіб і дві сотні місцевих жителів. Командир гарнізону ухвалив рішення про здачу фортеці у зв’язку з недостатністю провіанту і значної переваги сил противника.
Ось тільки сама доля втрутилася в його плани в особі його дружини Зофії Хшановської, яка звернулася до нього і чоловіків-захисників від імені всіх жінок твердині з полум’яним закликом продовжити боротьбу до перемоги або смерті, зробивши наголос про неможливість вести переговори з ворогом. На доказ серйозності своїх намірів відважна жінка пред’явила чоловікові два кинджали (один для себе, інший для нього) на випадок трагічного результату оборони.
Натхненна жіноча промова мала чарівну дію на ряди захисників замку, дозволивши їм протриматися до приходу підмоги надісланої їм Яном Собеським зі Львова. На цей раз фортеця встояла, подвиг ж Зофії Хшановської був увічнений у пам’ятнику біля північно-східного оборонного муру.
Пройдуть століття і перший пам’ятник зникне в потоці часу, за ним з’явиться другий (з невідомих причин в XIX столітті його демонтували, залишивши лише пагорб), але святе місце порожнім не буває – в 1900-ому на мальовничій купі каменів з’явиться кам’яна чаша з пам’ятними табличками польською.
Світанок нового третього тисячоліття внесе свої корективи у вигляд пам’ятника, і в 2012 році поряд із стінами, колись захищених її рукою, з’явиться войовничий жіночий силует з мечем в одній руці і другою – зверненою до міста. Він зберігає Теребовлю і нині крізь негаразди минулого і невідомість майбутнього.
Архітектура
Про перший проект пам’ятника Зофії Хшановській історія не зберегла відомостей, проте другий, що простояв на вершині Замкової гори понад століття, залишилися не тільки письмові згадки, а й фотографії: жіноча постать з мечем у правій руці в довгому підперезаному кушаком платті лівої вказує на Теребовлю, що лежить біля її ніг.
Пізніший варіант – кам’яна чаша – являла собою квадрат на складеному з грубих каменів п’єдесталі, в основу якого вмуровано таблички польською з написом подяки Зофії Хшановській – захисниці міста від його вдячних жителів (частина тексту була втрачена).
Нинішній же пам’ятник являє собою відновлений скульптором Романом Вільгушинського за старими листівкам його другий варіант як символ (за словами автора) єдності польського та українського народів, які зупинили турецьку агресію триста років тому. Все в образі жінки-войовниці: і завиток густого волосся, і політ летючого за швидким бігом ніг господині подолу, і трохи опущений підборіддя, підкреслює неприборкану рішучість і залізну волю померти, але не здатися на милість ворога.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Тернопільська обл., м Теребовля, Замкова гора.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін), яка через Теребовлю проходить по вул. Князя Василька. У місті по вул. Шевченка (через міст над р. Гнізною) прямувати до арки входу на територію замку, поруч з якою розташований пам’ятник Хшановській.
Громадським транспортом до вокзалів Теребовлі, а потім 15-20 хвилин вздовж вулиць Князя Василька / Шевченко до центрального входу Теребовлянського замку, де розташований пам’ятник.