Збаразький парк на Замковій горі

Історія

Видова галявина замкового парку у Збаражі Видова галявина Збаразького парку на Замковій горі

Хащі Медоборських лісів століттями встеляли береги Гнізни, щоб одного разу розступиться з волі могутньої родини Польського королівства, яка вирішила перенести свою фамільну резиденцію з правого більш пологого берега річки на вершину гори, оперезаної блакитною стрічкою і багнистими болотами у підніжжя. Так на світ в 1620 році з’явився Збараж з потужними стінами замку в оточенні зеленої перлини облагородженого лісопарку.

І хоча офіційною датою створення парку на Замковій горі вважається 1620-і роки, перші майстри садово-паркового мистецтва з’явилися тут лише через сторіччя (в середині XVIII століття) разом з новими господарями міста з роду Потоцьких. Саме тоді на увазі втрати першорядної важливості фортифікаційних споруд для захисту пріоритети змінилися на користь естетичної краси.

Пік же розквіту збаразької зеленої перлини, судячи з аналізу віку збережених дерев, припадає на кінець XVIII століття, коли Потоцькі на ряду зі створенням знаменитої Софіївки і інші свої володіння облагороджували згідно з вимогами сучасної моди, висаджуючи геометрично чіткі лінії лип, кленів та ясенів.

Парк біля підніжжя Замкової гори у Збаражі Забаражскій парк біля Замкової гори

Завдяки тому, що протягом усього XIX століття місто залишається в приватних володиннях бельгійського князя де Лінь, парку біля стін переобладнаної під цукровий завод стародавньої твердині продовжує приділятися достатньо уваги; сліди реконструкції 1877 – 1880 років у вигляді групових посадок хвої і горіха чорного і зараз радують око свіжістю фарб.

Непроста для західноукраїнських земель перша половина ХХ сторіччя залишає свої гнітючі сліди на вінці Замкової гори – безжалісний час і нещадна людська рука доводять фортечні стіни до жалюгідного стану: руїни колись потужної твердині потопають в лісовій гущавині, що абсолютно втратила колишній лиск.

Проте, парку у Збаражі все-таки пощастило більше, ніж збережуваній в його надрах архітектурній перлині, адже вже в кінці 1940-х на його території починаються роботи з розчищення та висадці нових видів представників Флори, які, однак, вносять певний дисонанс в його первісне планування.

Центральна алея замкового парку на Замковій горі Збаража Центральна алея Збаразького замкового парку

Нова епоха 1986 – 1992 років в історії зеленого вбрання, пов’язана з відродженням замку в якості культурно-дозвільного центру, вносить свої корективи садовопарковий зовнішній вигляд, коли в його відновленні брали участь колективи практично всіх підприємств міста за підтримки юних ботаніків місцевого дитячого парку та членів лісництва середньої школи ім. І.Франка, розчищаючи самосів, впорядковуючи доріжки, закладаючи клумби, формуючи кам’яні композиції, насаджуючи нові види дерев, кущів і трав.

У той же період тут на площі в 2,5га був закладений дендрарій з теплиць і парників, що нараховує в своєму активі більше сотні рідкісних і екзотичних представників рослинного світу, доставлених дбайливою рукою їх Львівського і Київського ботанічних садів, Петриківського лісництва, лісів Збаражчини і берегів Дністра.

У сьогоденні Збаразький парк громадського користування на Замковій горі являє собою одну з візитних карток міста, без якої немислимий його сучасний вигляд. Охайні, підтримувані в гідному вигляді стрункі алеї і звивисті стежки і зараз, як і багато століть тому, слугують гідною оправою до середньовічної перлині замкового комплексу.

Архітектура

Ялина звичайна в збаразькому замковому парку Ялина звичайна в парку Збаража

Зелена перлина садово-паркового мистецтва, що гармонійно поєднує в собі ландшафтний дизайн з елементами регулярного стилю характеризується змінним поєднанням закритих (посадки каштана кінського, клена і тополі), напіввідкритих (зріджені насадження дерев і кущів) і відкритих (галявини з трав’янистою флорою) ділянок, серед яких підносяться пам’ятник загиблим у Другій світовій війні та польському поетові Адаму Міцкевичу.

Уміла компоновка ж листяних (американський клен, горіх чорний, айва японська, горобина плакуча, магония подуболиста, оксамит амурський, кизил, форзиція, барбарис Тунберга, чай курильський) і хвойних (сосна чорна, модрина європейська, сосна Веймутова, ялинка звичайна, туя, кипарисовик Лавсона) дерев і кущів у антуражі декоративних трав, перлинами яких є анемони лісові, підсніжники, проліски, скополія карниолийская, лунарія оживаюча, створює немислимі видові панорами, що при цьому грають на візуальному сприйнятті при зміні освітленості.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, Тернопільська обл., м. Збараж, Замкова гора.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Сірет – Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін), повернути в районі Лісок в сторону Збаража, де прямувати по вул. Грушевського; або трасі Р43 (Тернопіль – Ланівці), а далі по місту по вул. В’ячеслава Чорновола – пл. Івана Франка – вул. 22 січня, яка виходить до Замкової гори.

Громадським транспортом з Тернополя до Збаража або в напрямку Кременця до повороту на Збараж (від повороту до зупинки міських маршрутних таксі 15 хвилин ходу), а потім міським транспортом до підніжжя Замкової гори, де знаходиться парк.

Виктория Шовчко