Спаська церква в Наталіївці

Історія

Спаська церква в Наталіївці Спаська церква

Зоря нового ХХ століття, здавалося, віщувала лише мир, спокій і творення багатостраждальній українській землі, а насправді була лише коротким перепочинком перед ще більш страшними випробуваннями уготованими небесами, в одну мить звернувшись на чорного ворона війни. І хоча відстала Московська імперія намагалася зробила перші кроки на шляху цивілізації і прогресу, але жити їй під царським скіпетром залишалося лічені роки. А поки…

Поки в розкішній садибі Харитоненків під Харковом влаштовуються гучні полювання і бали, вихованці її конезаводу беруть призи на столичних перегонах, хазяйська колекція поповнюється шедеврами світового живопису, а простори великого парку заселяються екзотичною для цієї місцевості дичиною. Солодкі доходи семи цукрових заводів течуть рікою і, здається, що все повітря Наталіївки дихає благополуччям, процвітанням, упевненістю в завтрашньому дні.

Пілястри з ликами святих натальївської церкви Пілястри з ликами святих

Одним з предметів особливої гордості господаря Павела Івановича Харитоненка (1853-1914) була унікальна колекція предметів культу XIIXVIII століття (оцінна вартість становила нечувані сто п’ятдесят тисяч рублів), для показу якої на Всесвітній Паризькій виставці 1900 року магнат навіть орендував цілий павільйон, а в дні святкування 300-річного ювілею царського дому вона була представлена в Москві.

Улюблений діамант вимагав гідної оправи, для організації якої дійсний статський радник не пошкодував коштів – на його прохання Михайло Васильович Нестеров (1862 – 1942) умовив Олексія Вікторовича Щусєва (1873 — 1949), який раніше вже брав участь в будівництві парадної брами Наталіївки, розробити в 1908-ому для маєтку проект невеликої церкви разом з різбленим колодязем, котра б мала дала притулок у своїх стінах музейній колекції.

Однак вибір кращого місця на території величезного маєтку, пошук необхідних матеріалів та організація будівельних робіт відклали втілення проекту в життя на три роки. Причому на урочистому закладенні наріжного каменю були присутні всі члени сім’ї Харитоненко на чолі з дійсним статським радником Павлом Івановичем, а честь називатися зодчим Спаської церкви в Наталіївці належала Олексію Михайловичу Рухлядєву (1882 – 1946), під наглядом якого грандіозний проект вартістю триста п’ятдесят тисяч рублів реалізувався два року.

Дзвіниця натальївського Спаського храму Дзвіниця натальївського храму

На роботах по оздобленню був задіяний цілий колектив скульпторів (С.Т. Коньонков, А.Т. Матвєєв, С.А. Євсєєв) і майстри по мармуру (В. Єлізаров, С. Круглов, Е. Соколов), стараннями яких перед публікою, що зібралася 7 червня 1913 року на освячення нового сімейного храму Харитоненко з різьбленим дерев’яним колодязем поруч і оригінальною дзвіницею постав справжній витвір архітектурного мистецтва гідний тих церковних раритетів, для зберігання яких він був створений.

Ось тільки в первозданному вигляді Спаській церкві довелося існувати лише рік – 13 квітень 1914 роки помер господар Наталіївки, через три з половиною місяці почалася Перша світова війна, а потім і більшовицьке повстання, за підсумками яких Східна Україна була окупована кривавими радами, що реквізували все приватне майно. Сім’я Харитоненко назавжди покинула батьківщину.

Завершення Спасо-Преображенського храму Харитоненків Завершення Спасо-Преображенського храму

У 1920-ому садиба цукрозаводчиків на Мерчику стала радгоспом “Наталіївка”, а церкву зі схвалення окупаційної влади на перших порах перетворено на музей давньоруського мистецтва із збереженням більшої частини унікальних експонатів, який був покликаний служити повчанням і зразком поколінню молодих пролетарів для створення своєї власної нової культури.

Та тільки благе починання в слобожанській глибинці не знайшло відгуку у нових “хазяїв” української землі, які не тільки не примножували зібрану Харитоненко колекцію, а потроху почали вилучати окремі особливо цінні експонати в особисте користування. Так що в 1934-ому після вивезення залишених цінностей кривавим режим в свою столицю, музей просто був закритий, а його будівлю пристосовано під склад відкритого на території садиби туберкульозного санаторію.

Апсида натальївської церкви Харитоненко Апсида натальївської церкви

Розв’язана Союзом і фашистською Німеччиною Друга світова війна 1939 – 1945 остаточно поклала край розкішній колись колекції, коли в топці бойових дій згоріли останні її літературні експонати. А після – комуністичний режим не знайшов кращого застосування стінам Спаської церкви ніж використання під котельню Наталіївського санаторію, в якості якої вони служили аж до кінця 1980-х.

Пізніше святиня стане більярдним клубом, при цьому її внутрішній інтер’єр з унікальними розписами і елементами дерев’яної обробки буде кожен раз змінюватися в дусі часу за допомогою відра білил і звичайної малярної щітки. Так що на момент ліквідації санаторію та передачі храму громаді від нього практичним мало що залишилося.

Повернення в 2001-ому святині православній громаді стане початком довгого шляху відродження і випробовувань, який вона пройде з честю, щоб через десятиліття стати одним з центрів паломництва харківської землі, відомим далеко за межами округи.

Архітектура

Спасо-Преображенський храм у Наталіївці Спаська церква у Наталіївці

Тричастинний цегляний храм в облицюванні з шліфованого вапняку, що розташований по осі головної під’їзної алеї Наталіївського комплексу, являє собою однобанну складнопрофільну в плані (квадратний притвор, більш широкий неф з аркою-порталом вівтарної частини, ризниця та маленька напівкругла апсида) споруда з прибудованою в південно-східнії частині дзвіницею під ромбовидною покрівлею. При цьому завершення стін центрального входу (притвор) – килевидне, основного обсягу – причілкові, а бічних зрізані під крутий схил.

Основною домінантою комплексу служить величезний непропорційний невеликим розмірам будови купол на високому світловому барабані, оздобленням якого служать майстерне різьблення по каменю рослинно-релігійного характеру і вузькі витягнуті віконні арки з оперізувальним карнизом-брівкою.

Другий архітектурний акцент зосереджений на з’єднаній з основним об’ємом переходом з ганком двох’ярусній дзвіниці, унікальність якої полягає в поєднанні квадратної в плані нижньої частини з восьмигранником верхньої (вісім п’ятигранних пілонів з’єднаних арками) під позолоченою шоломоподібною голівкою.

Мальтійський хрест храму в Наталіївці Мальтійський хрест в Наталіївці

Основний зовнішній декор Спаської церкви становить майстерна різьблення по каменю це: і тимпан трикутного центральний фронтону весь повитий лозами життя зі святими фігурами, і барельєфне розп’яття з південного боку біля дзвіниці, і божественний горельєф із зовнішнього боку апсиди, і пам’ятний напис про заснування храму в північній частини, і розетки з погруддями небесних захисників будинку Харитоненко фланкуючих пілястр головного входу, а також мозаїчне панно над центральним входом.

З внутрішнього оздоблення варто відзначити склепінчасті перекриття, півсферичний засклеп центрального обсягу, частково відновлений настінний церковний рослинно-тваринний розпис художника Олександра Івановича Савінова (1881 – 1842) та величезний підвал під хрестовими і напівциркульними перекриттями, розташований під всім периметром, включаючи дзвіницю (круті цегляні ступені вниз в східній частині).

Пам’ятки

Ризниця Спаського храму Ризниця

Наталіївський храм є унікальним не тільки своїми архітектурними родзинками, а й маленькими милими серцю господаря елементами, що додають будівлі додаткової чарівності з легким нальотом загадковості. Чого вартий вмурований у стіну хрест, привезений Павлом Івановичем з острова Мальта, куди він за переказами потрапив із Святої Землі, або горельєф Христа в терновому вінці як матеріальне втілення всемогутнього Риму, чи симетричні силуети птахів як обіцянка і віра в майбутнє воскресіння.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., с. Володимирівка, вул. Лісова, 17/1.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ростов-на-Дону) або Р46 (Харків – Охтирка) / Р45 (Суми – Богодухів). Далі Т2106 (Старий Мерчик – Краснокутськ) до Мурафи. Центральний в’їзд до Наталіївки знаходиться в 4,5км на північ (через село від траси головною). Спаська церква розташована в східній частині алеї, що йде від центральної брами.

Громадським транспортом з харківського автовокзалу маршрут “Харків – Краснокутськ” до села Мурафа, а потім – пішки 2,5 км до наталіївського храму.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Спаська церква в Наталіївці на мапі

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram