Історія
Коли і яким чином в ізюмському Свято-Вознесенському храмі Замостя з’явилася ікона Казанської Богородиці старого письма історія надійно зберігає в тайниках своєї мудрості. Але за народними переказами саме вона століттями зберігала слобожанську землю від негод і зазіхань ворогів, даруючи силу і волю протистояти і тим, і іншим, щоб пройти крізь усі випробування незламні з високо піднятою головою.
Однак час – нещадний супутник на тернистому шляху життя, а людська пам’ять коротка, тому дерев’яні стіни земного притулку святині рік за роком приходили в ветхість. Так що до 1729-ого після сильної повені роком раніше, що пошкодила церковний престол, його довелося відбудовувати наново. Ось тільки старий іконостас ніхто реставрувати не збирався – старі ікони перекочували або на звалище, або на задвірки нового храму. Участь останніх розділила в тому числі та сама ікона Божої Матері, якій визначили роль загородки для вугілля кадила у дальньому кутку притвору.
Та тільки небеса не могли змиритися з такою сумною долею чудотворного святого лику і послали в Ізюм з останньою земною місією святителя єпископа Білгородського і Обоянського Йосафата Горленко (1705 – 1754). Саме йому належить честь першого (1754 рік) повернення із забуття (а можливо і небуття) піщанської православної реліквії – він розпізнав у Пресвятому образі земне втілення свого віщого сну про ікону-захисниці української землі.
Другий притулок був не краще колишнього, адже розташовувалося на тому ж місці в зоні затоплення лівого берега Дінця – наприкінці XVIII століття новий храм Вознесіння теж перетворився на руїну, так що його парафіяни клопотали до церковної влади про перенесення його на правий берег річки на пагорб в селі Піски. Прохання біло задоволено, будівництво розпочато, а майно дерев’яного будинку Божого було викуплено небайдужими з місцевих – так ікона опинилася в руках купчихи Параски Радіонової.
Однак чудотворний образ Богородиці недовго перебував поза святих стін – через чотири роки (в 1830-ому) після освячення нового храму в передмісті Ізюму, щедра меценатка пожертвувала його Вознесенському собору, а коштами інших парафіян святий лик одягли в срібний карбований оклад вагою понад сім кілограм на знак подяки за порятунок від холери.
Протягом століть ікона Казанської Божої Матері надійно зберігала Слобожанщину у всіх розв’язаних Московією війнах, але терпіння Всевишнього закінчилося в 1917 році, коли всю колишню імперію залило великою кров’ю, країна царів перестала існувати, а на зміну їй прийшов безжалісний войовничий атеїзм. Чудотворна ікона на довгі роки радянської історії загубилася в еміграції.
Праведними шляхами вона повернулася в свій храм лише на зорі незалежності України (в 1990-х), коли на горизонті замайорило світло справжньої свободи, щоб стати символом остаточного відродження і тріумфу стародавньої держави над східною імперією зла.
А 5 жовтня 2014 року поряд зі святим храмовим джерелом силами православної церкви, парафіян і паломників була споруджена дерев’яна святиня на честь Піщанської ікони-заступниці, ікони-рятівниці, яка через рік став серцем новоствореного чоловічого монастиря.
Архітектура
Тричастинна п’ятибанна дерев’яна ізюмська церква в ім’я Казанської ікони Божої Матері з двоярусною дзвіницею над бабинцем та п’ятигранною апсидою на березі невеликого ставу являє собою органічний симбіоз стародавніх традицій православного храмового зодчества з сучасними технологіями, які породили на світ диво сучасної архітектури.
Зрубні риси, крита синім (в колір неба) металом покрівля, золочені главки, триярусний центральний обсяг, шатрові з заломом покрівлі бань, витончені дашки з різьбленими балясинами, трикутні щипці, пояруснозменьшуваний обсяг, високі хрести на кулеподібній підставі… настільки гармонійно вписані в навколишній пейзаж, що досить масивна конструкція візуально практично ширяє над землею.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Кринична.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Солодке місто Ізюм
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Харків – Довжанський), яка проходить крізь Ізюм. У місті прямувати по вулицях: Ростовський Шлях – Чумацька – Московська – Кринична до храму Піщанської Богородиці.
Громадським транспортом з Харкова до автовокзалу Ізюма, а потім на громадському транспорті в район Пісок (орієнтир Вознесенський храм), де розташована церква Казанської ікони Божої Матері.